Розбір завалів, розмінування та евакуація: як працюють дніпровські рятувальники під час війни

23 та 25 лютого російські окупанти атакували Дніпро ракетами та дронами-камікадзе. У місті є загиблі та постраждалі, були пошкоджені житлові будинки, підприємство та транспортні засоби. Про наслідки ворожих ударів та їх ліквідацію, а також роботу рятувальників в умовах воєнного часу в ефірі програми «Шах і мат» на телеканалі «Відкритий» розповів заступник начальника ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області з реагування на надзвичайні ситуації Сергій Корінний.

За словами Сергія Корінного, російська ракета поцілила у багатоповерхівку в Дніпрі. Одного загиблого дістали з-під завалів, іншого – знайшли між зруйнованими поверхами. Ще 8 мешканців будинку отримали поранення різного ступеня тяжкості.

«Спільно з Національною поліцією прийняли першочергове рішення щодо евакуації із тих квартир, які вціліли поряд із місцем влучання. Рятувальна операція тривала близько 30 годин. Через загрозу зрушення по стіні та подальшого обвалу усі дрібні елементи, речі та меблі розбирались ДСНСниками вручну», – коментує Сергій Корінний.

Розбір завалів, розмінування та евакуація: як працюють дніпровські рятувальники під час війни

Сергій Корінний

За два роки повномасштабного вторгнення на ліквідацію наслідків ворожих ракетних атак рятувальники виїжджали понад 8 тис. разів. Гасили пожежі, обстежували території, проводили аварійно-рятувальні роботи. У перші місяці війни дніпровські спеціалісти залучалися до роботи на Київщині та Харківщині, які стали ключовими напрямками руху для російських військ.

«Харківщина тоді підпадала під сильні обстріли, було дуже багато руйнувань. Ми відправляли близько 20 людей із ротацією кожні два тижні. Основними задачами став розбір завалів вже зруйнованих будинків, і, на жаль, діставання тіл, які знаходилися під уламками. Що стосується Київщини, то це були пожежно-рятувальні підрозділи: 3 відділення у складі 18 чоловік, які підміняли наших київських колег та давали їм можливість перепочити», – згадує Сергій Корінний.

Одним із найважчих днів для ДСНС області стало 14 січня 2023 року: тоді ворожа ракета влучила у мирний будинок на житловому масиві «Перемога». Загинуло 46 людей.

«Масштаби трагедії були колосальні: зруйновано повністю 2 під’їзди – з 9 по 2 поверх. Спочатку не мали повного розуміння щодо кількості жертв, адже то був вихідний день, люди збиралися вдома родинами. Ми розгорнули штаб із ліквідації наслідків, всі служби зібралися в одному місці і працювали як єдиний механізм. Завали повністю розібрали за 69 годин, вдалося врятувати 39 осіб, із них 6 дітей. Звичайно, найбільша нагорода для рятувальника – це врятоване життя», – відзначає спікер.

За словами Сергія Корінного, невіддільною частиною колективу ДСНСників відтепер стали й психологи. До прикладу, біля 118-го будинку на «Перемозі» фахівці надали психологічну допомогу різного характеру більш ніж 200 особам.

«Психологи виїжджають у складі мобільно-оперативних груп, які є у кожному районі. На місці події ними розгортається намет, де постраждалі можуть відпочити та спокійно поспілкуватися. Територія області велика, тож, аби не чекати фахівців із Головного управління, було прийняте рішення зробити ось такі локальні точки», – пояснює рятувальник.

Ще однією зоною відповідальності для ДСНСників, яка додалася під час війни, стало знешкодження вибухонебезпечних предметів та розмінування територій. Так, найбільш забрудненими в області виявилася Зеленодольська громада з боку Херсонщини та Синельниківський район на кордоні з Донеччиною.

«За два роки війни кількість саперів в області зросла у 4 рази. Минулого року за програмою влади розчистили майже 2,5 тис. га сільгоспугідь, аби розпочати посівну кампанію. Цьогоріч заплановано майже 6 тис. га, які з настанням стабільних погодних умов будемо розміновувати», – пояснює Сергій Корінний.

Рятувальники Дніпропетровщини активно співпрацюють із міжнародними партнерами: вони допомагають укомплектовувати підрозділи новітньою технікою. Зокрема, ДСНС-ники вже отримали 2 машини механізованого розмінування, пересувний пункт управління та 3 піротехнічні машини важкого типу.

Повне інтерв’ю із заступником начальника ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області з реагування на надзвичайні ситуації переглядайте у відео.

Підписуйтеся на наш Телеграм-канал і сторінку Відкритого в Фейсбук, щоб першими дізнаватися про найважливіші події Дніпра.

 

Теги: , , , ,