Як у новорічну ніч працюватиме швидка допомога на Дніпропетровщині

Понад 200 бригад екстреної медичної допомоги працюватимуть у Дніпрі та області у новорічну ніч та 1 січня. У службі нагадують, на номер 103 слід телефонувати тоді, коли існує загроза життю та здоров’ю. Бо поки медики витрачають час на нецільовий виклик, десь без допомоги може залишитися людина, яка справді терміново її потребує. 

У яких випадках слід викликати “швидку”? З якими скаргами звертаються люди у новорічну ніч найчастіше? На які виклики екстренка може не приїхати? Про це в ефірі програми «Шах і мат» на телеканалі Відкритий розповів директор Дніпропетровського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Радій Шевченко.

Очільник центру відзначає, в умовах повномасштабного вторгнення новорічні ночі практично нічим не відрізняються від повсякденних чергувань. Зникли хіба що опіки та поранення, отримані від контакту з піротехнічними виробами, які від початку війни опинилися під забороною.

«Минулого року прийняли 1 416 викликів за ніч: це звичайне навантаження і типові скарги. Серед них – гіпертонічні кризи, респіраторні хвороби, поодинокі вогнепальні та ножові поранення. А також 30-40 інсультів і до 20 інфарктів», – розповідає Радій Шевченко.

Як у новорічну ніч працюватиме швидка допомога на Дніпропетровщині

Одним із найпоширеніших діагнозів залишається гостре алкогольне отруєння, яке припадає на кожен 9-10 виклик. Статистика свідчить, що українці зловживають спиртними напоями не тільки на свята: лікарі стабільно отримують понад сотню таких скарг щодоби.

«Ми очікували, що із початком воєнних дій частота подібних станів зменшиться – втім, цього не сталося. Намагаємося боротися з ситуацією, звертаємося до влади у соціальних мережах із проханням зробити такі виклики платними або ж передбачити для них адміністративне покарання. Але поки відповіді немає», – зазначає медик.

Найбільш загрозливими у практиці «швидкої» є критичні та екстрені виклики. До перших належать масивна кровотеча та порушення свідомості, оскільки вони потребують термінових реанімаційних заходів. За словами Радія Шевченка, норматив доїзду на такі виклики становить 10 хвилин, а максимальне відхилення допустиме не більш ніж у 15% випадків. Екстреними вважаються ознаки інсульту та інфаркту, куди лікарі мають прибути у часовий проміжок до 20 хвилин.

Втім, існують ситуації, коли екстрена медична допомога має право не виїжджати на виклик:

«Із початком повномасштабного вторгнення були прийняті нормативні акти, які дозволяють нашій службі виконувати тільки критичні та екстрені виклики. Тож підвищення тиску, температури, алкогольні стани цілком можуть стати причиною невиїзду. Але діємо по ситуації, оскільки ніхто не відміняв людський фактор. Приїздимо до літніх людей, діточок 3-6 місяців. Переконаний, що під час війни служба виконує не тільки медичну, а ще й соціальну функцію».

Сьогодні у Дніпропетровському обласному центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф працює понад 3,3 тис. осіб: лікарі, фельдшери, водії. Більше півсотні медиків приєдналося до центру з тимчасово окупованих територій. З липня центр має власний, не орендований санітарний транспорт, а протягом останнього місяця успішно налагодив виробництво свого кисню.

Про інші зміни у роботі обласних станцій «швидкої допомоги» дізнавайтесь у повному відео.

Підписуйтеся на наш Телеграм-канал і сторінку Відкритого в Фейсбук, щоб першими дізнаватися про найважливіші події Дніпра.

Теги: , ,