Що може врятувати річку Дніпро, — по це у прес-центрі Відкритий розповів провідний науковий співробітник НДІ Біології ДНУ ім. Олеся Гончара, співавтор другої в Україні обласної Червоної Книги флори та «Зеленої програми Дніпра» Борис Барановський.
За словами експерта, на появу синьо-зелених водоростей впливає два фактори: кліматичний та антропогенний.
«Кліматичний фактор — це підвищення температури та глобальне потепління. До того ж, цвітіння існує і через застійну воду. Раніше Дніпро тік до одного метра в секунду, що створювало перемішування води. Нагадаю, що ціанобактерії люблять тепло. Коли маємо застій, вода розподіляється на прошарки. Тепла – зверху, а холодна – знизу. Бактерії з’являються у застійних зонах. Взагалі, у ріках такого не повинно бути», — говорить Борис Барановський.
Як зазначив експерт, у нашому випадку головним є антропогенний фактор.
«Синьо-зелені водорості потребують живлення. Окрім вуглекислого газу та води їм потрібні біогенні елементи. Це азот та фосфор. Якщо азоту достатньо в оточуючому середовищі, то брак фосфору поповнює людина. Цей елемент є у складі миючих засобів, залишки яких потрапляють у Дніпро разом зі стоковими водами», — продовжує Борис Барановський.
Як додав експерт, купатися у воді з синьо-зеленими водоростями не можна, адже вони містять отруйні речовини.
«Щоб побороти проблему, потрібен підхід на державному рівні. Необхідно знизити виробництво миючих засобів, які містять фосфор, контролювати стоки у приватному секторі, робити зелені насадження — так ми зведемо до мінімуму температурний здвиг», — сказав еколог.
Раніше ми розповідали, що група дніпровських науковців стала свідками унікальної археологічної знахідки.