У Дніпрі руйнується Палац студентів: що потрібно для його порятунку

У Дніпрі руйнується пам’ятка архітектури національного значення — Палац культури студентів, що розташований у парку відпочинку імені Шевченка. Водночас ініціативні випускники Дніпровського національного університету готові посприяти у реконструкції будівлі, що знаходиться на балансі навчального закладу. Відкритий поспілкувався з істориками та активістами, які занепокоєні сучасним станом колишнього палацу князя Потьомкіна.

Кандидат історичних наук, краєзнавець Максим Кавун говорить, що будівля була однією з перлин архітектури XVIII століття.

Загальний вид на Палац культури студентів

«Історична назва будівлі — Потьомкінський палац. Це — унікальна споруда для нашого міста, найстаріша кам’яна будівля Катеринослава. Його будували у 1787-89 роках. Автор проєкту — видатний архітектор Іван Старов. Князь Григорій Потьомкін замовив йому південну резиденцію. Наш палац часто порівнюють з Таврійським, архітектором якого він також був. Щоправда, Потьомкінський є менш вишуканим. Побудований він у стилі європейського класицизму. Центральна частина палацу десятиліттями вражала сучасників — в залу вміщувався цілий полк кінноти. Але після смерті Потьомкіна палац прийшов у занепад. У 1840-ві роки він був пристосований для зали засідань дворянського зібрання. Називали його Дворянським домом. До 1917 року палац був осередком світського життя. Тут відбувалися бали, дворянські вибори, інші заходи. Заснування сучасного історичного музею також відбулося у цій будівлі. Двічі там розташовувався військовий шпиталь — під час Кримської та Першої світової війн. У 1905 році тут проходив загальноімперський археологічний з’їзд. Будівлю відвідували багато відомих людей. Наприклад, у 1915 році сюди приїздив російський імператор Микола ІІ», — зазначає Максим Кавун.

Історик та краєзнавець Максим Кавун

За словами історика, у часи Радянського Союзу призначення палацу кардинальним чином змінилося.

«В радянські часи тут розташовувався Будинок відпочинку робітників. У 1943 році, під час артилерійських обстрілів, палац був фактично зруйнований у центральній частині. Від нього залишилася тільки «коробка». Після війни палац відновлено в інших формах. Центральну частину надбудували другим поверхом. Фактично зробили «сталінський шести колонний портик». Це — сталінський ампір. Вірогідно, що під час реконструкції не розрахували навантаження на підмурок. Зараз він тріснув, а центральна частина палацу розколюється навпіл. Також відходить лівий флігель, там вже фактично велика тріщина. Це, також, пов’язано з тим, що він стоїть на ґрунтах і фактично повзе. Його треба укріплювати, це — величезна робота. Історики та краєзнавці надзвичайно занепокоєні станом будівлі», — констатує Максим Кавун.

Стіни Палацу культури студентів

Вчена секретарка Дніпропетровського центру з охорони історико-культурних цінностей Євгенія Венгер говорить, що Палац культури студентів — пам’ятка архітектури національного значення.

«Палац культури студентів Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара було взято на державний облік ще за радянських часів як пам’ятку архітектури республіканського значення. На теперішній час він має статус пам’ятки національного значення і потребує подальшого занесення до державного реєстру нерухомих пам`яток України. Їх переліки були затверджені ще за радянських часів, а тому потребують перегляду. Мета — уточнення даних про об’єкт, фотофіксація, натурне обстеження. На дану пам’ятку культури за кошти обласного бюджету була розроблена облікова документація — паспорт пам’ятки, облікова картка, акт технічного стану. На теперішній час управління культури Дніпропетровської облдержадміністрації готує пакет документів щодо подання палацу для занесення до державного реєстру», — говорить Євгенія Венгер.

Вчена секретарка Дніпропетровського центру з охорони історико-культурних цінностей Євгенія Венгер

За словами вченої секретарки, для того щоб почати реконструкцію палацу, необхідно пройти певну бюрократичну процедуру.

«Що стосується ремонтно-реставраційних робіт, то такі роботи на пам’ятках національного значення проводяться лише з дозволу Міністерства культури України. Важливість збереження палацу навіть не обговорюється. Це — наша історія. На початковому етапі необхідний охоронний договір, який готується міським управлінням охорони культурної спадщини та користувачем зі згоди власника за погодженням Міністерства культури. В цьому охоронному договорі розписуються всі передбачені на майбутнє роботи. Надалі, за клопотанням користувача зі згоди власника, за попередньо розробленою проєктною документацією, необхідно звертатися до Мінкульту, який надає дозвіл на проведення подальших робіт. При цьому можуть залучатися як кошти власника, так і спонсорів», — підкреслює Євгенія Венгер.

Підходи до будівлі частково перекриті

У свою чергу колишні студенти Дніпровського університету готові матеріально підтримати роботи з реконструкції Палацу культури студентів. Випускниця факультету суспільних наук і міжнародних відносин Юлія Лисенко говорить, що гарною ідеєю могло би стати створення благодійного фонду на базі університету.

«Громадянське суспільство глибоко недооцінене в наших краях. Ми досягли такого рівня розвитку, що можемо прохати суспільство посприяти у ремонті будівлі. У Дніпровського національного університету дуже багато випускників. Якщо кожен схоче допомогти університету, зробити благодійний внесок, то ми спільно зможемо самі відремонтувати палац. Або, якщо буде виділена субвенція, допомогти державі. Як варіант — непогано було б на базі університету створити благодійний фонд, на який усі небайдужі могли б перерахувати кошти. Це міг би бути цільовий рахунок, кошти з якого можуть бути використані лише для реконструкції цієї будівлі», — говорить Юлія Лисенко.

Випускниця факультету суспільних наук і міжнародних відносин Юлія Лисенко

За словами випускниці ДНУ, це важливо, оскільки саме з Палацу культури студентів, колишнього Потьомкінського, починалася історія Дніпра-Катеринослава.

Оглядини Палацу культури студентів

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що у центрі Дніпра руйнується монумент Вічної Слави.