«Близько до серця»: як пережити смерть рідної людини

Війна триває і продовжує руйнувати не тільки будівлі, а й життя людей. Якщо будинки ми відбудуємо, то, на жаль, не повернемо загублені життя. Смерть близької людини – це непоправна втрата. Як подолати цей біль, у випуску проєкту «Близько до серця» розкаже психолог Максим Реуцький.

Про це повідомляє Відкритий.

Героїня цього випуску «Близько до серця» – дніпрянка Тетяна Котенко. Її син Денис пішов  боронити рідну землю ще у 2014-му. З початку повномасштабного вторгнення росії він знов опинився на передовій. Казав, не міг вчинити інакше. Наприкінці березня 2022 року він загинув під час боїв на Київщині. Денису було всього 25, в нього залишились дружина та дворічний син.

«Він дуже мріяв грати у футбол, але не вийшло через здоров’я, тому він пішов як вболівальник. А потім це переросло у фанатський сектор, ультраси. Першого разу на війну ще у 2014 році втік зі своїм другом, ніхто не міг його зупинити. Я йому написала «бережи себе, рідненький». Він сміявся, ставив смайлики на це. А потім приїхав і став займатися громадською діяльністю. Та казав, що якщо щось почнеться, то він у резерві і поїде воювати. Почалася оця війна проклята – вони так і пішли. Він написав мені повідомлення «Я пішов у протитанковий взвод», а я йому відповіла «бережи себе». Казав, є заради кого. 24 числа не було в мене навіть ніякого передчуття, я написала йому, що вже місяць нашої оборони, повідомлення дійшло до Дениса, але він його не прочитав. А 25-го у нас був вихідний з батьком, ми пішли до церкви, поставили свічку за здоров’я, а його вже не було. Ну ми ж не знали… Ввечері подзвонили і сказали, що він загинув. Кричала дуже сильно, що такого бути не може, навіть сусіди прибігли. Його кремірували та вже тільки урночку сюди привезли. Іноді не хочеться жити, але ж є старший син, допомагає дуже. Каже, що він просто десь далеко і скоро приїде. Я зараз живу спогадами, дуже часто згадую як він вступав до ВИШу», – ділиться Тетяна.

За словами психолога, втрата близької людини дорівнює втраті майбутнього на якийсь час. Порівняти це ні з чим не можна, це зрозуміють лише ті люди, які пережили подібне, або ж постійно в роботі стикаються зі смертю.

«Найгірший стан – це коли взагалі немає емоцій і ситуація ніяк не проживається. А коли людина бажає помсти тим, хто забрав рідного – це нормальна реакція. Краще, коли є емоції, бо якщо тримати в собі все – рано чи пізно воно може розірвати і людина навіть може вкоротити собі віку. Найгірше, коли людина консервує простір навколо себе, адже це постійне нагадування про біль та нагадування про втрату», – зазначив психолог Максим Реуцький.

Повний випуск можна подивитися на нашому Youtube-каналі.

Підписуйтеся на наш Youtube-канал! Там на вас чекає ще більше відео.