Досьє на Геннадія Корбана: про життя в комуналці, перший мільйон і владу в Дніпрі

Геннадій Корбан – один із найбагатших та найвпливовіших людей Дніпра. Кажуть, що без погодження з ним не ухвалюється жодне ключове для міста рішення. Публічною людиною він змушений був стати 2014 року, коли в Україну вторглися російські війська. Зараз Корбан – голова Громадської ради при міській раді Дніпра, а з початком широкомасштабної агресії рф проти України – керівник Штабу територіальної оборони міста. Після позбавлення Корбана українського громадянства його персона викликала додатковий інтерес у громадськості.

Відкритий публікує досьє на Геннадія Корбана.

Сім’я

Батьки Геннадія Корбана приїхали до Дніпра (тоді – Дніпропетровськ) з Риги. Вони були інженерами – займалися геологорозвідувальними роботами.

У деяких джерелах зазначено, що Корбан народився у Кам’янському (тоді – Дніпродзержинську). Це не так. Майбутній голова Громадської ради народився та виріс у центрі Дніпра.

Ріс у бідній родині. Батьки родом із Риги.

Приїхали сюди за розподілом. Я народився 1970 року.

Батьки Геннадія Корбана

Дитинство

У дитинстві Геннадій Корбан жив на перетині вулиць Короленка та Староказацької (тоді – Комсомольської) у комунальній квартирі. Із сусідами часто траплялися побутові конфлікти, які вдавалося вирішувати.

Найяскравіший спогад із дитинства – комунальна квартира. Я заговорив про це, і вона в мене з’явилася перед очима. Комунальна квартира справила на мене незабутнє враження. Пам’ятаю сусідів. Завжди були якісь конфлікти через спільну кухню, туалет, телефон, зони для сушіння білизни. Це призводило до смішних ситуацій.

Шкільні роки

Цей період свого життя Геннадій Корбан добре пам’ятає. Він навчався у середній школі №33 (зараз – Маріїнська багатопрофільна гімназія). Любив як гуманітарні, так і точні науки. Навчався добре. У ті роки в цю школу ходив відомий бізнесмен Олександр Петровський. Нині він в опозиції до влади Дніпра.

Зі школи багатьох пам’ятаю. Навіть Петровського. Він жив саме за 33-ою школою. Ми гуляли у одних дворах, в одному районі. В окремі роки я був відмінником. Любив фізику, хімію, математику. Гуманітарні науки мені подобалися ще більше. Але були проблеми із українською мовою. Поведінка вчительки мала відтінок антисемітизму. Через це виникали складнощі з предметом.

Освіта

Після школи хотів вивчати філософію у Ростовському університеті. Зарахований не був. Вступив до металургійного інституту у Дніпрі (зараз – Національна металургійна академія України). Проте вчитися йому тут не подобалося, і він покинув вуз. На початку 1990-х років вступив до факультету драматургії Московського літературного інституту імені Горького. Однак незабаром залишив і цей виш, оскільки паралельно працював на біржі. У результаті вищу освіту здобув у другій половині 1990-х у Дніпрі. Геннадій Корбан закінчив гірничий інститут (зараз Національний технічний університет “Дніпровська політехніка”). Спеціальність – фінанси та кредит.

НТУ “Дніпровська політехніка”

Після закінчення школи я вступав на філософський факультет Ростовського університету. Хотів вивчати Гегеля, Канта, Ніцше. Але тоді, а це був 1987, філософський факультет вважався ідеологічним. Ніякого Гегеля там не вивчали, а вивчали Маркса та все супутнє. Більше того, щоб поступити, була потрібна рекомендація партійного органу. Мої батьки в партії не перебували, такої можливості не було. Тому мені довелося вступити до металургійної академії. Там виявиломь нецікаво, тож я її покинув. Після армії вступив до літературного університету імені Горького у Москві. Паралельно пішов працювати на Московську товарно-сировинну біржу. Кинув інститут, бо не вистачало часу. У результаті вищу освіту я таки здобув. Закінчив гірничу академію за фахом фінансист-економіст.

Армія

Після того, як Геннадій Корбан покинув металургійний інститут, у 1988-90-х роках він проходив термінову службу у лавах радянської армії (в авіаційному полку). У цей час розгорталися історичні події, що передували краху СРСР – виведення військ з Афганістану та конфлікт у Нагірному Карабаху.

Геннадій Корбан в армії

Не можу сказати, що служба в армії – час витрачений дарма, але й великої користі від цього не було. Я застав всі конфлікти, які тоді почалися на Кавказі. Для мене служба – це, скоріше, не школа для чоловіків, а школа виживання. Я демобілізувався у грудні 1990 року.

Бізнес

Геннадій Корбан паралельно із навчанням у Московському літературному інституті імені Горького почав працювати брокером на Російській товарно-сировинній біржі. Саме там він отримав перші гроші для відкриття бізнесу у Дніпрі. 1992 року створив власну брокерську фірму “Україна”.

У 1993-94 роках, коли заробив перші серйозні кошти, заснував інвестиційну компанію “Славутич-Капітал”. У 2000-х роках був головою наглядової ради Південного ГЗК, входив до спостережної ради “Укрнафти” – найбільшої нафтовидобувної компанії України. У цей час недоброзичливці Геннадія Корбана називали його “рейдером №1”. Він каже, що на професійному рівні займався конфліктологією – злиттями та поглинаннями компаній. Така практика існує у всьому світі, це дуже жорсткий бізнес.

Після того, як 1991 року я покрутився на біржі, заснував свій бізнес. Я не винайшов нічого нового. У роки первинного накопичення капіталу
законів, що регулюють бізнес, практично не було. Бухгалтерський облік був дуже спрощений. Здавали довідку про доходи та витрати, де можна було написати будь-що. То справді був торговий бізнес з допомогою біржових операцій. Але я перейшов на позабіржовий ринок, заробив перші великі гроші. 2000-ті роки – дуже яскравий час. Це час формування українського олігархату. Все відбувалося на моїх очах. Я брав участь у цьому з технологічної точки зору. Дехто каже “рейдер №1”. Найчастіше багато хто неправильно це розуміє. У всьому світі існує бізнес зі злиття та поглинання. Саме цим я й займався.

Геннадій Корбан у 2000-х роках

У владі

Після драматичних подій на Майдані у Києві у лютому 2014 року тодішній президент Янукович утік із країни. За підтримки росії у багатьох регіонах України активізувалися сепаратистські сили. Щоб зберегти цілісність країни, в.о. президента Олександра Турчинова на початку березня 2014 року призначив головою Дніпропетровської облдержадміністрації впливового олігарха Ігоря Коломойського. Той у свою чергу запропонував Геннадію Корбану стати його заступником – очолити апарат ОДА.

У середині березня росія анексувала Крим, а згодом озброєна агресія на Донбасі перейшла в гарячу стадію. Була реальна загроза створення так званої “Новоросії”, до якої планувалося включити і Дніпропетровську область. У регіоні сепаратисти одержали жорстку відсіч. Під координацією Корбана створили перші добровольчі батальйони. Мир у регіоні вдалося відстояти, хоча багато уродженців області загинули у боях на Донбасі. У червні 2014 року президентом України став Петро Порошенко. Спочатку він знаходив точки дотику з регіональними елітами, проте незабаром розпочалося протистояння. У березні 2015 року губернатора Коломойського зняли з посади, разом із ним у відставку пішов і його заступник – Геннадій Корбан. Про цей час є величезна кількість публікацій у пресі. Тому докладно на ньому не зупинятимемося.

Після цього Корбан очолював політичну партію “УКРОП”, балотувався у народні депутати та мери Києва. Нині тісно пов’язаний із політичною партією “Пропозиція”. Після початку широмасштабної аргесії рф проти України Геннадій Корбан очолив Штаб територіальної оборони Дніпра, який у тісній співпраці з обласною військовою адміністрацію займається питаннями захисту Дніпропетровщини.

2014 став Рубіконом, з’явилися нові життєві пріоритети. Саме 2014 року я перестав заробляти гроші заради грошей. Все це раптово звалилося, і я зрозумів, що миттєво можу втратити не лише гроші, а й друзів, життя, близьких.

Геннадій Корбан – заступник губернатора Ігоря Коломойського

Громадська рада при міськраді Дніпра

Відповідно до законодавства України, при кожному органі влади має бути створена рада із громадських організацій. Вона контролює рішення, які приймають чиновники чи депутати на сесії. Однак у багатьох містах цей орган практично недієздатний. На початку 2020 року Громадську раду при міськраді Дніпра очолив Геннадій Корбан. З цього часу засідання відбуваються досить часто. За рішення, які приймають громадські діячі під головуванням Корбана, потім голосують депутати. Після цього вони є обов’язковими до виконання.

До певного моменту рада не мала ваги, не могла повноцінно працювати. Навіщо це мені? Я допомагаю Борису, це не таємниця за сім’ю печатками. Проблема в тому, що коли ти перебуваєш на якійсь вершині, на підйомі, ти не завжди бачиш, що в тебе внизу, втрачаєш з людьми зворотний зв’язок. Це я не про Бориса зараз говорю. Але оскільки між мером та людьми величезна кількість чиновників, вони цей зворотний зв’язок часто починають ламати. Громадські організації, які входять туди, це звичайні люди, яких турбують ті чи інші питання. Екологія, насильство у сім’ї, освіта. Громадська рада допомагає меру та чиновникам підтримувати зворотний зв’язок із городянами.

Де живе

Геннадій Корбан живе та працює у ЖК “Амстердам”. Докладно про комплекс можна прочитати тут.

ЖК “Амстердам”

У кабінеті Геннадія Корбана

У мене немає приватного будинку, є таунхаус, але найзручніше для мене жити у квартирі. Мені достатньо житлової площі 300 квадратних метрів.

Кумири

Геннадій Корбан каже, що він не має кумирів. Бо він віруючий юдей і боїться Бога. Корбан входить до Опікунської ради єврейської громади Дніпра.

Хобі

Геннадій Корбан – знавець та поціновувач сучасного мистецтва. Більше того, у будівлі колишньої Земської управи на Крутогірному узвозі, 21А, яку зараз реконструюють за гроші голови Громадської ради, планується створення арт-галереї.

Атлант у будівлі колишньої Земської управи

Я захоплююсь колекціонуванням прикладного мистецтва. Переважно це живопис початку ХХ століття, модернізм, сучасне мистецтво. Це моя пристрасть.

Геннадій Корбан – голова Громадської ради

Про побутовий антисемітизм

З дитинства згадуються сцени побутового антисемітизму. Наприклад, пам’ятаю, як мене батьки послали до магазину “Хліб” за томатним соком, це кут Короленка та Староказацької. Моя сестра спостерігала за мною з балкону. Якась тітка почала мене ображати, називати “жиденя”. Я цього не почув, а сестра почула і почала метати в хамку картоплею з балкона.

Про перший мільйон доларів

Першим великим грошима був мільйон доларів, який я заробив на хімічних добривах. Продавав їх у країни Балтії. Це був
1993-й чи 1994-й рік. Дилеми, куди витратити ці гроші, не було. Є така фраза: на одяг витрачай менше, ніж можеш, на їжу витрачай скільки можеш, на активи і нерухомість витрачай більше, ніж можеш. Інакше кажучи, на бізнес ти маєш витрачати якнайбільше. Я дотримувався цього принципу і не купував собі квартири-машини.

Про розкіш

Для мене предмети розкоші не мають великого значення (крім предметів мистецтва). Машина, квартира, будинок… Марка автомобіля взагалі не має значення. При цьому я не засуджую людей, які вважають інакше. Це справа смаку.

Про свій характер

Я – інтроверт. Я – соціопат. При цьому у нас добрий тандем із Борисом. Він – екстраверт, спокійно спілкується з людьми. Йому це подобається, а мені ні. Хоча іноді я люблю спілкуватися. Але коли людей багато, мені тяжко. Я це зрозумів з виборів у Чернігові, коли балотувався у 205 окрузі. Мене оточували сотні людей. Це важко пропускати через себе. Саме тому я не є публічним політиком.

Про друзів

У мене є друзі, але їх небагато. Їх менше, ніж пальців на одній руці. Це близькі люди, з якими можу чимось поділитися. Вони знають про мене більше, ніж будь-хто. Але це особисте.

Про олігархів та рейдерство

Формування українського олігархату відбувалося якоюсь мірою за моєї участі. З’явилися окремі люди, які змогли впливати на медіа, політику, державні структури. Це час перерозподілу багатств та сфер впливу.

У наших людей уявлення про рейдерів таке: хлопці у чорному одязі перестрибують через паркан, забігають у приміщення, щось ламають та захоплюють. Це – наслідки. А насправді є злиття та поглинання. Вони можуть бути як дружніми, так і ні.

Цей бізнес у всьому світі існує досі. Просто він набув цивілізованої форми. Ніхто не забігає на підприємства, але існують жорсткі правила злиття та поглинання. Іноді дуже жорстоко обходяться із працівниками, з їхніми пенсійними накопиченнями. В Україні останніми роками цей бізнес теж набуває цивілізованих форм. Ми вже не бачимо маски-шоу.

Про Ігоря Коломойського

Коломойський замовляв нашим структурам якісь послуги. Я також активно працював із Ахметовим, Ярославським, Новинським і навіть із Віктором Михайловичем Пінчуком. Чому деякі люди сприймають мене як “людину Коломойського”? Щоб відповісти на це питання, треба знати його манеру. Він дуже ревно ставився до людей, які поряд із ним. Коломойський казав: “Ось моя людина”. Це призводило до ілюзії, що це справді так. Інші його “колеги-олігархи” просто не афішували наше співробітництво. Жодного іншого зв’язку з ним немає.

Про сім’ю

Я не дуже люблю говорити про сім’ю. Живу зі своїми дітьми. Хоча старший син уже дорослий. Він живе окремо, працює, торгує акціями на біржі. Займається цим не в Дніпрі, щоби не було зайвих розмов. Друга половинка… Давайте залишу це без коментарів.

Чи шкодує про публічність

Я взагалі ніколи ні про що не шкодую. Живу реактивно, а чи не рефлексивно. Те, чим я зараз займаюся у публічному полі, – цікаво. У цьому є місія та ідея.

Про тварин

Є люди, котрі фанатично люблять тварин. Вдома маю кота, про нього особливо не треба дбати. Він сам про себе піклується. Це зручно. А ось собаки – це відповідальність. В мене вони були. Я тяжко переживав їхній догляд і після цього перестав заводити собак.

Корбан із котом

Про шкідливі звички

Курити я кинув. У мене в руках маленький вейп. Якісь шкідливі звички в мене, мабуть, є. Погано стежу за своїм харчуванням і не займаюся спортом, хоч раніше займався. Я не п’ю, наркотики не вживаю.

Підписуйтеся на наш Телеграм-канал і сторінку Відкритого в Фейсбук, щоб першими дізнаватися про найважливіші події Дніпра.