Експорт по-українськи: які перспективи в аграріїв на міжнародному ринку?

Український аграрний бізнес продовжує функціонувати у надскладних умовах. Зростання цін на паливо і добрива, постійні обстріли та перебої в енергосистемі – усе впливає на собівартість сільгосппродукції.

Яка ситуація з посівною зараз, куди краще експортувати та на що робити ставку українським фермерам? Про це в етері програми «Шах і мат» на телеканалі «Відкритий» розповів голова Ради директорів KSG Agro Сергій Касьянов.

Експорт продукції в умовах війни – нині проблема №1 для українських агровиробників. Ситуацію ускладнює не тільки припинення «зернової угоди», а й систематичні атаки ворога на портову інфраструктуру.

Сергій Касьянов переконаний, що зараз важливо визначитися, які ринки найбільше потребують нашої продукції та які логістичні маршрути цьому можуть посприяти.

«Якщо взяти європейські ринки, там виробляється досить велика кількість продукції із більш високою собівартістю. Тому коли наша дешева продукція заходить на ці ринки, вона створює проблеми. А от якщо це рух через Європу кудись – то інша справа, яка потребує допомоги крупних логістичних трейдерів. Думаю, з часом ми виробимо нові маршрути: дуже багато планів у нас з Румунією щодо порту Констанца. Через нього могли б працювати і з Азією, і з Китаєм, і з Африкою. А в Європейському Союзі, частиною якого ми прагнемо стати, треба аналізувати проблемні питання: тут наші бізнесмени та аграрії могли би ділитися своїми напрацюваннями», – коментує він.

За словами Сергія Касьянова, Україна робить великі успіхи у галузі свинарства – а, отже, може пропонувати власний досвід і країнам-сусідкам. Свинину в Європі вважають найбільш вживаним м’ясом: на кожного європейця припадає в середньому до 45 кг на рік.

«Якщо говорити про м’ясо, то Болгарія виробляє тільки 20% від того, що споживає, Румунія – 25%, і навіть Польща, яка ще вчора поставляла нам продукцію, сьогодні теж є її імпортером. Ці країни мають власні програми та дотації від Європейського Союзу, якими можна скористатися – і ми активно шукаємо партнерів, з якими могли б виробляти свинину вже на території цих держав. Це дозволить поставляти не зерно, а зернові суміші чи комбікорми, які б споживалися саме під програмою вирощування свиней. І не було б ніяких проблем», – пояснює він.

В Україні триває посівна кампанія: її теж супроводжують чималі ризики та видозмінені фінансові зобов’язання. Якщо раніше українські аграрії працювали за форвардними контрактами, то сьогодні до 50-60%, а подекуди й 100% оплати за добрива необхідно здійснити навесні. Окрім цього, роботу фермерів суттєво сповільнюють постійні повітряні тривоги та обстріли.

«Уся техніка, якою користуються аграрії, забезпечена керуванням і навігацією за допомогою системи GPS. На час тривоги вона відключається, і та ж сівалка, трактор або оприскувач вимушені стояти в полі по 2-5 годин без роботи. Щодо обстрілів енергосистеми – це теж проблемне питання, але до нього ми готувалися не один рік. Забезпечуємо електроенергію дизель-генераторами, хоча це й збільшує собівартість продукту. А ще працюємо над проєктом від фонду з Кореї, який на хороших умовах передасть нашим аграріям сонячні панелі у користування на 40 років. Впевнений, що ціна на електроенергію буде тільки зростати, тому перспектива енергозабезпечення за рахунок створення таких більш-менш розгалужених електростанцій – це те, що потребує уваги і з боку держави, і з боку самого виробника», – наголошує Сергій Касьянов.

Детальніше про проблеми та перспективи українського агросектору під час війни – у відео.

Підписуйтеся на наш Телеграм-канал і сторінку Відкритого в Фейсбук, щоб першими дізнаватися про найважливіші події Дніпра.