Фішинг, розсилки та фейкові збори: як діють кіберзлочинці на Дніпропетровщині

Від початку березня до кіберполіції Дніпропетровщини звернулися понад 300 осіб із заявами про шахрайство. Найбільш вразлива категорія серед ошуканих – люди похилого віку.

Які бувають схеми обману та чи можна їх розпізнати самотужки? Про це в етері програми «Шах і мат» на телеканалі «Відкритий» розповів начальник відділу управління протидії кіберзлочинам в Дніпропетровській області Департаменту кіберполіції НП України Дмитро Данченко.

За останні два роки в Україні зросла кількість шахрайських схем – це повʼязано із повномасштабним російським вторгненням. Під «приціл» аферистів потрапляють люди, що постраждали від війни: внутрішньо переміщені особи або ті, хто отримує виплати від державних органів чи соціальних установ.

«Дуже актуальним стало створення телеграм-каналів, які нібито надають допомогу цим категоріям населення. Користувачеві надсилають посилання для «оформлення виплати», де однією з вимог є введення даних банківської картки – номеру, дати дії та cvv-коду, який знаходиться на звороті. Після того, як зловмисники отримують таку інформацію, вони мають доступ до вашого рахунку – відповідно, відбувається списання грошових коштів», – розповідає Дмитро Данченко.

Аби не потрапити на гачок, він радить перевіряти офіційне джерело установи – тобто сайт структури або її представництва в Україні. Якщо телеграм-канал чи інші соцмережі не вказані в контактах, таке посилання краще проігнорувати.

«Загалом фішинг залишається дуже поширеною загрозою для користувачів інтернету. Іншим побутовим прикладом є шахрайство на платформі OLX, де вас намагаються перевести на спілкування у будь-якому месенджері – наприклад, «Вайбері». Дають посилання на ідентичний, проте вже шахрайський сайт, де знову ж таки запитують дані картки. Це робиться під виглядом безпечної угоди: начебто для того, щоб зарезервувати ваші кошти у випадку, якщо не заберете товар», – пояснює поліцейський.

Він наголошує, що у воєнний час слід остерігатися псевдоволонтерів – людей, які публікують інформацію про збори, проте використовують кошти з метою власного збагачення:

«Для зарахування вони надають дані банківської картки, перевірити яку, на жаль, сьогодні досить складно. Існує ресурс, що містить інформацію про офіційно зареєстрованих волонтерів, але є й незареєстровані, і їх досить багато. Тому раджу уважно дослідити, чи проводила людина збори раніше, чи надавала звіти, за потреби – поспілкуватися з тими, хто вже надсилав грошову допомогу. Схожа ситуація і зі зборами на лікування: обов’язково зв’яжіться з родиною та з’ясуйте, чи дійсно потрібні ці кошти».

Дмитро Данченко зізнається, що розкривати такі злочини буває складно з двох причин – через велику кількість і територіальну невизначеність. Втім, існує багато оперативних заходів, які дозволяють поліцейським вирахувати зловмисника та провести ідентифікацію особи.

«Кіберзлочини та шахрайство передбачають кримінальну відповідальність. Так, шахрайство із використанням електронно-обчислювальної техніки карається позбавленням волі до 5 років, а кіберзлочини зі створенням несанкціонованого доступу до інформаційних та комп’ютерних систем – до 15 років в умовах воєнного стану», – застерігає поліцейський.

Детальніше про те, як убезпечити особисті дані, а також допомогти у блокуванні ворожих російських ресурсів – у відео.

Підписуйтеся на наш Телеграм-канал і сторінку Відкритого в Фейсбук, щоб першими дізнаватися про найважливіші події Дніпра.