Гарантії для мобілізованих та оптимізація трудових відносин: як змінився ринок праці під час війни

Від початку повномасштабного вторгнення десятки тисяч українців залишилися без роботи, а трудове законодавство зазнало численних змін.

У чому переваги офіційного працевлаштування, як захистити трудові права та про які гарантії важливо знати? На ці та інші питання в етері програми «Шах і мат» на телеканалі «Відкритий» відповіла дніпровська адвокатка Оксана Соболь.

За її словами, сьогодні, окрім Кодексу законів про працю, трудові відносини регулюються ще низкою нових законодавчих актів. Найважливіші з них – це Закони України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин». Серед нововведень – підстави для звільнення працівників: відсутність на роботі більше 4 місяців, смерть працівника або смерть роботодавця, відсутність роботи у зв’язку з пошкодженням майна внаслідок бойових дій, неможливість забезпечення працівника роботою.

«Такі зміни пов’язані з об’єктивними реаліями. Багато роботодавців опинилися у ситуації, коли вони і хотіли б надалі здійснювати господарську діяльність, але вже не мають ані виробничих потужностей, ані контрагентів. Якщо потужності знищено, є варіант переїхати в іншу місцевість та перевести працівників на інше робоче місце або на дистанційну роботу. Також роботодавець може скористатися правом призупинення трудового договору: за таких умов працівник залишається в його штаті, але на період воєнного стану не працює та не отримує заробітну плату», – пояснює Оксана Соболь.

Відповідно до наказу про мобілізацію, звільненню з місця роботи підлягають особи, призвані на службу до лав ЗСУ. Але військові мають свої гарантії: за ними зберігаються місце та посада, на яку вони можуть повернутися протягом дії воєнного стану та в окремих випадках – ще протягом додаткових 6 місяців.

«Мобілізовані працівники звільняються, переходять до лав Збройних Сил України і вже там отримують грошове забезпечення, яке виплачується з держбюджету. Навіть якщо військовослужбовець перебуває у полоні або, скажімо, повернувся з полону та поїхав на реабілітацію, то увесь цей час, а також протягом ще 6 місяців, за ним залишається посада, яку він обіймав до повномасштабного вторгнення», – коментує адвокатка.

На період дії воєнного стану українці досить часто стикалися з проблемою, коли роботодавець вимагав від працівника піти у відпустку власним коштом. Оксана Соболь наголошує, що законодавчими змінами передбачено таку можливість, але винятково за згодою сторін чи заявою самого працівника:

«Якщо раніше така відпустка становила 15 днів на рік, то тепер закон її не обмежує – це може бути аж до закінчення воєнного стану. Але коли роботодавець вимагає від вас вчиняти такі дії, то це явно незаконно. Погоджуватися на них не треба, треба пропонувати інші способи взаємодії. Наприклад, те ж призупинення трудового договору, якщо роботодавець перебуває у складних умовах із неможливістю виплати заробітної плати. Тому якщо для вас цінне це місце, я б радила вести переговори».

Як зазначає Оксана Соболь, для більш надійного захисту своїх прав трудові відносини із роботодавцем бажано оформлювати офіційно. Наявність навіть спрощеного трудового договору забезпечить вам не лише базові гарантії (лікарняні, стаж, оплачувані відпустки), а й правові можливості оскаржити незаконне звільнення.

Детальніше про зміни у трудовому законодавстві під час війни дізнавайтеся у відео.

Підписуйтеся на наш Телеграм-канал і сторінку Відкритого в Фейсбук, щоб першими дізнаватися про найважливіші події Дніпра.