Історик із Дніпра – про здобуття Україною незалежності та еволюцію державного прапора

Напередодні 33-ї річниці проголошення незалежності Україна відзначила День Державного прапора. Синьо-жовтий стяг є символом національної єдності, слави, свободи та ідентичності.

Про історію формування державної символіки, а також ключові передумови проголошення незалежності в етері програми «Шах і мат» на телеканалі «Відкритий» розповів доктор історичних наук, голова Дніпропетровської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, офіцер ЗСУ Ігор Кочергін.

За словами історика, спочатку прапори з’явилися як спосіб ідентифікації бойового підрозділу на полі бою. Тож сьогодні, коли російські загарбники заходять на нашу територію, вони перш за все знімають прапор – ключовий символ державності та ідентичності.

«Синій та жовтий кольори були популярними ще у давнину: це фіксується і у літописах, і у часи Великого князівства Литовського, і у період козацької держави. Хоча козаки активно використовували і малиновий, а також поєднання червоно-чорного. Як полотнище з двох однакових смуг синьо-жовтий стяг утвердився у 19 столітті на Заході України. У геральдиці кожен колір має своє роз’яснення: золотий – символ заможності і слави, синій – хоробрості та душевної чистоти. Тлумачення прапора як синього неба та колосся пшениці – це, скоріше, народна версія», – розповідає Ігор Кочергін.

У серпні 2018 року, до 27-ї річниці незалежності України, у Дніпрі облаштували головний флагшток. Тоді він встановив одразу два рекорди: як найвищий флагшток у державі (72 м) та найбільше полотнище піднятого прапора (12×18 м). За словами Ігоря Кочергіна, знати й ідентифікувати державні символи є критично важливим для кожного українця, особливо на третьому році великої війни.

«Одна з причин сучасної російсько-української війни полягає якраз в тому, що людям здебільшого було байдуже на державу та її символи. І 23 серпня ми відзначали як день шахтаря, а не як День Державного прапора України. Я вважаю, що іспит з історії мали б складати усі громадяни – він би показав, скільки серед нас колаборантів, скільки зрадників. Наш прапор майоріє на змаганнях, на міжнародних заходах та конференціях, зустрічах і раутах. Як же так, що людина дивиться і не знає свого прапора та коли він з’явився? Це неприпустимо для громадянина України», – переконаний історик.

Ігор Кочергін пригадує: перші прапори у тоді ще радянській Україні почали масово здіймати після прийняття Декларації про державний суверенітет. А 23 серпня 1991 року, після поразки путчу у Москві, група народних депутатів урочисто внесла синьо-жовтий прапор до сесійної зали Верховної Ради.

«Наступного дня було проголошено незалежність. Її довго не визнавали у світі: боялися поширення ядерної зброї, не знали, чим може завершитися розпад такої держави, як Радянський Союз. Певний час у Європі існувало переконання, що незалежність України є бажанням лише невеличкої групи націоналістів. Але все змінив всеукраїнський референдум, який показав – ідею незалежності підтримують понад 90% населення. Україна і сьогодні за певних умов може стати доволі важливим гравцем на карті Європи. Але багато європейців не готові до таких змін», – коментує він.

Повне інтерв’ю з головою Дніпропетровської обласної організації Національної спілки краєзнавців України переглядайте у відео.

Підписуйтеся на наш Телеграм-канал і сторінку Відкритого в Фейсбук, щоб першими дізнаватися про найважливіші події Дніпра.