Популярний блогер і політик Юрій Гудименко з перших днів повномасштабної війни виконував обов’язки сапера 130-го батальйону Тероборони. У червні минулого року отримав важке поранення під час обстрілу під Харковом. За час лікування та реабілітації – встиг багато.
Про підтримку ветеранів війни, родин військовополонених та зниклих безвісти, а ще про плани йти у політику після Перемоги, військовослужбовець ЗСУ, голова Українського об’єднання «Мрія» Юрій Гудименко розповів у програмі «Шах і мат» на телеканалі «Відкритий».
За словами Юрія Гудименко, 1 млн військовослужбовців, які після закінчення війни отримають статус ветеранів, мають право на максимальну підтримку з боку держави.
«Зараз влада цю потребу абсолютно ігнорує. Ветерани потрапляють у скарбничку під назвою «Пільговики», і все. Це не винахід цього уряду чи попереднього, таке відношення до людей, які готові були за державу померти, маємо ще з радянських часів. Так не може бути, адже ветерани для держави – це ресурс номер один, це абсолютні патріоти, які у мирному житті будуть її відбудовувати. І їм для цього необхідно створити всі умови: можливість соціалізуватися, навчатися, створювати свій бізнес та будувати кар’єру», – зазначив Юрій Гудименко.
Іще одна ініціатива Українського об’єднання «Мрія» – сприяти звільненню всіх військовополонених та пам’ятати тих, кого вже не повернути. Законопроєкт про створення прапора в памʼять про зниклих і полонених захисників найближчим часом буде поданий до Верховної Ради. За задумом військового, прапор повинен висіти над Офісом Президента, Верховною Радою, Кабінетом Міністрів, будівлями міських рад і всіма міністерствами до того часу, доки останній із воїнів не повернеться додому.
«Кожен, хто заходить в ці будівліщодня, бачив би цей прапор і згадував про наших полонених, зниклих безвісти, невинно засуджених і закатованих.Ми маємо показати, що нам не байдуже,що ми пам’ятаємо та боремось за повернення кожного», – наголосив Юрій Гудименко.
Не обійшли увагою і питання лікування та реабілітації військових. Сапер розповів про свої обов’язки на фронті, про те, як отримав поранення та про абсурдні ситуації під час проходження ВЛК.