На Дніпропетровщині провели в останню путь бійця ЗСУ Анатолія Ганжу

У Новопокровській громаді на Дніпропетровщині попрощалися із загиблим героєм Анатолієм Ганжою.

Про це повідомляє Відкритий із посиланням на пресслужбу ДніпроОВА.

Анатолій Ганжа пішов захищати рідну землю у перші дні повномасштабної війни. Загинув у Донецькій області. Дбайливий батько, люблячий чоловік і надійний друг. Чудовий господар, працьовитий землероб, аграрій – новатор, душа компанії. Справжній патріот України. Таким його згадують рідні, друзі та односельці.

Анатолій Ганжа був родом із села Малинового. Пізніше переїхав до сусідньої Новопокровки. Ріс у великій дружній родині, в якій було ще двоє братів та дві сестри. Толя – наймолодший. Тому про нього дбали особливо. У сім’ї було заведено допомагати та підтримувати один одного.

Микола Біжко

“Скільки знав Толю, нікому і ніколи не відмовляв у допомозі. Коли б не звернувся, відкладе власні справи та прийде на допомогу іншим”, – каже його друг Микола Біжко.

Майже десять років Анатолій віддав службі у міліції. Потім працював у енергетичній компанії.

Юрій Тригуб

“З напарником пропрацювали пліч-о-пліч кілька років. І потім продовжували дружити. Дуже порядна, світла, чуйна людина. Ніколи не опускав руки. Завжди на висоті, завжди на позитиві. І все в нього виходило, за щоб не брався”, – згадує друг Юрій Тригуб.

Друзі кажуть: Анатолій був сповнений новаторських ідей. В Інтернеті щось вичитує і підхоплює. Завів власне господарство. Розводив риб та нутрій, вирощував гриби. У степу сіяв соняшник, гарбуз, чечевицю.

Анатолій Ремез

«Він жив землею. З ранньої весни до пізньої осені пропадав на городі”, – сказав друг Анатолій Ремез.

“Толя хотів, щоб Україна була вільною, а ми – господарями на своїй землі. За нашу свободу і віддав життя”, – доповнив друг Микола Біжко.

Анатолій Ганжа трохи не дожив до свого 50-річчя. У нього залишилися старенькі батьки, дружина, дочка, рідні брати та сестри.