Тисячі врятованих життів, сотні тисяч ліквідованих пожеж.Їх називають «воїнами», хоч вони ніколи не мали зброї. Своє професійне свято 17 вересня відзначають рятувальники.
Від початку великої війни кількість виїздів на ліквідації наслідків ворожих обстрілів у Дніпрі зросла майже вдвічі. Про ключові виклики професії в етері програми «Шах і мат» на телеканалі «Відкритий» розповів начальник 19-ї пожежно-рятувальної частини Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області Олексій Зуй.
Окрім гасіння побутових і природних пожеж, виїздів на ДТП та аварійні ситуації, вони першими прибувають на ліквідацію ворожих атак. Так, за період великої війни 19-та пожежно-рятувальна частина нарахувала 91 такий виклик по Дніпру.
«У 2022 році цих виїздів було 26, у 2023-му – 29, а з початку цього року вже 41. Ми не можемо знати, коли вони стануться, це дуже сильно вибиває з колії. Мабуть, найскладніше на момент прильоту в житлові будинки – це діяти за відсутності інформації. Ми не знаємо, скільки людей перебувало в квартирах, де саме вони знаходилися, чи були там діти. Коли обвалюються цілі підʼїзди – це масштабні руйнування та великий обʼєм роботи. Треба поступово розчищати завали, а ти не знаєш, де і кого шукати першочергово. Звісно, ця інформація збирається – шляхом опитування сусідів, рідних, мешканців. Але якби ми володіли нею одразу, більшість людей була б врятована», – розповідає Олексій Зуй.
За його словами, робота у ДСНС вимагає витривалості – не тільки фізичної, але й емоційної. Це постійний контакт із людським горем, панікою, навіть смертю. При цьому, у момент порятунку немає місця особистим емоціям.
«У нас є обовʼязкові заліки з фізичної підготовки: без них не зможеш потрапити на службу. Але деякі хлопці не витримують психологічно. Треба бути готовим до того, що ми прибуваємо у пік трагедії, де люди перебувають у сильному стресі. Ти можеш бачити сльози, крики, загибель людей. Можеш бачити надію – бо ми, без перебільшення, остання надія у таких ситуаціях. Але треба з холодною головою виконувати завдання, не піддаватися емоціям. Якщо не встиг допомогти людині – не тримати цей тягар у собі. Ми люди, а не роботи, у нас є страх і свої емоції. Тому в системі ДСНС діє безліч механізмів, спрямованих на підтримку, один з яких – психологічна реабілітація. Відновленню сприяє спілкування з родиною, друзями, звичайний відпочинок. 2-3 дні побути на самоті – і знову на допомогу», – відзначає спікер.
За добу на кожного рятувальника може припадати до 10-15 виїздів. Тож Олексій Зуй радить українцям бути більш обачними в побуті: дотримуватися правил пожежної безпеки, не спричиняти загоряння в екосистемах.
«Влітку випалюється дуже багато сухої трави. За весь час роботи рятувальником я досі не розумію, навіщо це робити. Це дуже відволікає пожежні підрозділи від виконання основних обовʼязків. Ми можемо фізично не встигнути до тих людей, кому насправді необхідна допомога. Зараз по місту усі підрозділи ввели резервні відділення: 50% кожної частини працює саме на ліквідації пожеж в екосистемах», – зауважує Олексій Зуй.
Ексклюзивне інтервʼю з дніпровським рятувальником переглядайте у відео.
