Випадки сказу і серед безпритульних тварин, і серед домашніх улюбленців зросли за 2023-2024 роки уп’ятеро. До медичних установ Дніпропетровщини звернулися близько 6 тис. постраждалих.
Про це в ефірі програми «Шах і мат» на телеканалі «Відкритий» розповіли головна спеціалістка відділу організації протиепізоотичної роботи ГУ Держпродспоживслужби у Дніпропетровській області Вікторія Война та асистентка кафедри інфекційних хвороб Дніпровського державного медичного університету Олена Кушнєрова.
За словами Вікторії Войни, епізоотична ситуація на Дніпропетровщині зараз вкрай напружена: це пов’язано з великою популяцією лисиць, основних переносників сказу. На відсутність регуляції чисельності впливає повномасштабне вторгнення рф, адже полювання нині – під забороною.
«Вони залишають природний ареал і виходять на території населених пунктів, де контактують із домашніми тваринами, заражаючи їх. Найбільша кількість випадків сказу реєструється у Синельниківському та Дніпровському районах області, поодинокі випадки помічені у Павлоградському та Нікопольському. Тобто вірус присутній по всій Дніпропетровщині», – зазначає експертка.
Серед ключових симптомів хворої на сказ тварини – нетипова поведінка та підвищена слинотеча. При цьому тварина поводиться агресивно, нападає, гризе неїстівні предмети. Якщо помітили таку на вулиці, краще уникати зустрічі й не провокувати напад.
«Основний шлях до профілактики сказу – це, звісно, імунізація. Домашнім і свійським тваринам її здійснюють парентерально, тобто у вигляді внутрішньомʼязової інʼєкції. До диких мʼясоїдних тварин застосовують пероральний спосіб – поїдання спеціальних брикетів з ампулою вакцини всередині. Організацією цього процесу займається велика кількість людей: працівники ветеринарних державних лікарень, представники управлінь Держпродспоживслужби на місцях, поліція, районні державні адміністрації», – коментує Вікторія Война.
Сказ є гострим інфекційним захворюванням, що протікає за типом фатального енцефаліту зі стрімким ураженням центральної нервової системи. У разі зволікання зі зверненням за специфічною медичною допомогою, для людини хвороба має летальний результат – застерігає Олена Кушнєрова:
«Інкубаційний період триває від 1 місяця до 1 року, у деяких випадках – до 3-х. Першими симптомами стають поява печії, парастезії, свербіння у ділянці укусу. Людина почувається втомлено, з’являються кошмарні сновидіння, невмотивована туга та зміни настрою. Після періоду передвісників починаються саме клінічні прояви сказу, які тривають до 3-х днів: це гідрофобія та спазми, викликані різкими звуками та яскравим світлом, підвищення температури і слинотеча. Потім починаються паралічі, після чого – зупинка серця і дихання».
Медикиня наголошує: вірус сказу локалізується у слині, тож при будь-якому контакті із зараженою твариною, який супроводжувався ослиненням, вірогідність інфікування дуже висока. У якості першої домедичної допомоги слід промити рану під проточною водою або мильним розчином (10-15 хв), після чого обробити антисептиком і негайно звернутися до медичного закладу.
«Щоб врятувати людину, вводяться спеціальні вакцини з певною періодичністю. Наразі в Україні зареєстровано декілька: Рабіпур, Верораб, Індіраб, а також антирабічний імуноглобулін. Розпочинати курс бажано протягом 14 днів від моменту укусу чи підозрілого контакту з твариною. Для формування стійкого імунітету слід отримати 6 доз: у 0-й день, тобто у день звернення, потім на 3-й, 7-й, 14-й, 30-й і бустерну дозу – на 90-й. Якщо у людини не спостерігалося алергічних реакцій і немає супутніх тяжких захворювань, це можна зробити амбулаторно», – пояснює Олена Кушнєрова.
У випадках, коли рани множинні та локалізуються у ділянках обличчя, шиї чи верхніх кінцівок, показано введення антирабічного імуноглобуліну. Його також застосовують, якщо напад здійснила дика тварина, яку неможливо відстежити.
Детальніше про кількість вакцин на Дніпропетровщині та як отримати щеплення – у відео.
