Навички домедичної допомоги в умовах війни – критична необхідність для кожного українця. Вміння перев’язати рану чи накласти джгут без перебільшення можуть врятувати життя.
Як зібрати базову аптечку та які препарати слід мати обов’язково – про це в етері програми «Шах і мат» на телеканалі «Відкритий» розповіла лікарка-анестезіологиня, інструкторка з домедичної допомоги та тактичної медицини Тетяна Канчура.
За словами Тетяни Канчури, у порівнянні з лютим 2022 року українці все менше цікавляться тактичною медициною. Разом з тим, критичні стани призводять до смерті всього за 3-5 хвилин, і жодна швидка не встигає доїхати на такий виклик. Тому вкрай важливо, аби допомогу почали надавати саме ті люди, які перебувають поряд із постраждалим.
«Сьогодні бачимо тенденцію, коли люди поспішають на тренінг тільки після того, як щось сталося. Як у прислів’ї – «як тривога, так до Бога». А правильно було б робити все поступово і зважено. Ми рекомендуємо цивільним щонайменше раз на два роки проходити рефреш, оновлювати знання та підтримувати навички на належному рівні. Наш сусід – країна-терорист, тому ніхто не застрахований від прильотів, уламків, важких травм. Склад аптечки, яку ми носимо з собою, має бути направлений на ліквідацію життєво загрозливих станів», – коментує лікарка.
При підготовці аптечки є два основні правила: усі засоби та препарати мають бути якісними, а власник – вміти ними користуватися. Залежно від ситуації розмір та наповнення аптечки можна коригувати: від турнікету та рукавичок для прогулянки біля дому до розширеного варіанту на випадок подорожі.
«Базовий варіант включає засоби, направлені на зупинку кровотечі – кровоспинний джгут та рукавички, бинт для тампонади рани. Краще використовувати матеріали, які гарно поглинають кров, а для бандажування – бинти з еластичними волокнами. З них можна зробити помірно тугу пов’язку, яка не сповзає з кінцівки. Також у аптечці має бути маркер, щоб записати час накладання турнікету та термоковдра, аби попередити гіпотермію у постраждалого. Це важливо, адже такий стан впливає на здатність крові згортатися, а також запускає ацидоз – зміщення середовища організму у кислу сторону», – наголошує Тетяна Канчура.
На випадок подорожі лікарка радить доповнити аптечку ножицями (аби розрізати одяг навколо рани потерпілого), трикутну косинку для фіксації кінцівки, наліпку на грудну клітину, протиопікову серветку та щиток на око. Не зайвими стануть антисептичні серветки та кілька бактерицидних пластирів.
Зеленку та йод краще замінити засобами на водній основі, а ще – позбутися нашатирного спирту. Такі ж правила діють для домашньої аптечки.
«Колись нашатир застосовували для обробки рук хірургів, коли не було адекватних антисептиків. Проте останні років 30 медицина не використовує його взагалі. І це міф, що при втраті свідомості треба подати нюхати нашатир – я наголошую, що це дуже небезпечно. Він може викликати блокаду дихального центру, набряк дихальних шляхів чи навіть опік слизових оболонок обличчя, якщо спирт ненароком пролити. Причиною втрати свідомості є зменшення кровопостачання головного мозку. Відповідно, ми маємо дати мозку більше крові, для цього піднімаємо ноги потерпілого. Під дією сили тяжіння кров відтікає до голови – і людина починає приходити до тями», – пояснює Тетяна Канчура.
Навчитися основам домедичної допомоги сьогодні можна практично в будь-якому місті України. Попередньо слід ознайомитися з компетенціями тренерів, звернути увагу на тривалість заняття та відгуки осіб, які вже пройшли відповідне навчання. Хороший, інформативний курс має тривати не менше 8 годин.
Детальніше про те, як обрати тренувальний центр – дізнавайтесь у відео.
