Про Дніпро: історія підземної річки Жабокряч

Річка Жабокряч протікала прямо центральним проспектом і була схована понад 200 років тому в підземні колектори, бо заважала благоустрою центральної частини міста.

Про це повідомляє Відкритий з посиланням на Facebook-сторінку “История в фотографиях. Екатеринослав-Днепропетровск”.

Зараз важко уявити, що річка Жабокряч протікала прямо центральним проспектом, а зараз під ним. Спускалася вона з вулиці Виконкомівської, а точніше з Красноповстанської (Жандармської) балки, бігла Проспектом і повернувши на вулицю Воскресенську – Леніна, прямувала прямо до Дніпра.

У місті є кілька балок, на дні яких протікають невеликі струмки. По ходу течії вони збільшуються, з’єднуються з іншими струмками й впадають у Дніпро. По всьому руслу в межах центру міста річку перетинало щонайменше сім мостів.

У ранній історії Катеринослава підземні води не давали спокійно жити городянам. Під час сильних дощів не глибокі, але досить швидкі річки виходили з берегів та заливали місто.

Поштовх до спорудження міської зливної каналізації дали дві страшні повені влітку 1891 та 1892 років. Вони призвели до великих руйнувань. У наступні двадцять років було збудовано багато «кам’яних арок» під центральними вулицями міста.

Найстарішій частині тунелю, що проходить центром міста, понад 200-х років, її довжина близько п’яти кілометрів. Тут можна довго розглядати стару цеглу з клеймами, як катеринославського, так і київського цегельних заводів. Багатошарова кладка вражає своєю міцністю та товщиною. Вода за сотні років не розмила споруду і цегла «сидить» у стіні дуже міцно, будували все-таки на совість.

Вхід до «підземелля» знаходиться біля вулиці Шевченка, неподалік від торгового центру “Босфор”.

«У моєму босоногому дитинстві цей тунель мав відкритий вихід у дворі будинків 54-58 по пр. К. Маркса та будинків 7-9 по вул. Леніна. Це була вже водостічна канава, яка під час сильних літніх дощів раптово викликала повінь на вул.Леніна та затоплювала всі підвали та під’їзди на Леніна 7 та 9 і навіть двір та сад театру Шевченка. Далі канава знову йшла в тунель у бік Дніпра. Ми пацани іноді заходили туди, але далеко ходити боялися, оскільки склепіння тунелю через нанесений мул і побутове сміття поступово звужувалися, до Дніпра за нашими поняттями було далеко. Можливо хтось і ходив, але своїх дворових я не пам’ятаю. У якісь 60-ті роки канаву перекрили і зараз тут різні павільйони і все це облаштована Театральна площа. Влітку на берегах канави дозрівали помідори, огірки, кавуни та всякий інший овоч, який канава виносила на береги в повені, і іноді ми збирали ці “врожаї” на свої посиденьки. Ось таке цікаве було наше дитинство», – згадує місцевий житель.

Нагадаємо, у Дніпрі розшукали підземний перехід, який веде від університету Політехніки до Преображенського собору.

Підписуйтеся на наш Телеграм-канал і сторінку Відкритого в Фейсбук, щоб першими дізнаватися про найважливіші події Дніпра.