Про Дніпро: історія Циганського майдану в Катеринославі

Це місце у Дніпрі давно перестало бути сквером. Але в стародавні часи воно гордо називалося – Циганська площа.

Про це повідомляє Відкритий з посиланням на Facebook-сторінку “История в фотографиях. Екатеринослав-Днепропетровск”.

У другій половині XIX століття зі зростанням населення Катеринослава, стрімко почали освоюватися міські околиці.

Розлогу територію біля перехрестя сучасного проспекту Л. Вулиці Українки (Пушкіна) та Робочої перейменували на Циганську площу.

“Звідки походить ця назва? Справа в тому, що циганські табори часто тут залишалися, можливо, через звичку, яка зберігалася з часів перегонів”, – зазначили в повідомленні.

У 1870 році площа представляла величезну пустелю, кордони якої лише частково відповідали плану міста (на сучасних вулицях Антоновича (Свердлова) і Громова), а решта було розмито. Тільки у 1880-х рр., після регулювання вулиці Канатної та зведення дерев’яних міських казарм для небудівельної роти та бази 133-го Феодосійського піхотного полку, локація набула правильних обрисів.

18 вересня 1888 року в центрі площі архієпископ Серапіон “щоб стимулювати ревність місцевих жителів до швидшого будівництва кам’яного храму”, освятили тимчасову каплицю на ім’я преподобного князя Олександра Невського.

Згідно з цією назвою у 1889 році Циганську площу перейменували на ім’я князя-московита.

Тільки у 1896 році замість каплиці з’явилась кам’яна Благовіщенська церква, побудована за кошти місцевих мешканців за проєктом єпархіального архітектора Л. А. Бродницького.

Майже одночасно на площі створюють базар. За петицією купців 1896 року місто будує 16 дерев’яних корпусів на 81 лавці, розташованих по периметру невеликого під’їзду.

1 березня 1897 року відбулося відкриття Олександро-Невського базару. Справа, однак, не пішла. На весь базар було лише 22 магазини. Периферія міста з низькою щільністю населення, відсутністю прямих зв’язків зі Чечелівською Слободою, що швидко зростала, та сусіднім озером виявилася незручною для торгівлі.

У 1902 р. місто передало частину Олександро-Невського базару біля проспекту Пушкінського для розміщення технікуму. У 1903 р. школа, яка готувала нижчих технічних працівників, вже розпочала роботи над новобудовою.

В 1906 році, також на прохання залізниці, місто виділяє ділянку за Благовіщенською церквою (зі сторони Скакова, Свердлова, Антоновича) під будівлю 2-ї початкової залізничної школи, яка почала свою роботу в 1907 році.

Свою нову назву сквер отримав у 1923 – на честь Калініна. Але з появою нових будівель сквер продовжував зникати. У 1950-х роках назву “площа” використовували до цієї місцевості тільки за звичкою. А до 1980-х навіть й вона зникла.

Нагадаємо, майже кожне місто-мільйонник України має знакову недобудову часів СРСР. Дніпро — готель “Парус”.

Підписуйтеся на наш Телеграм-канал і сторінку Відкритого в Фейсбук, щоб першими дізнаватися про найважливіші події Дніпра.