Родина Косілкиних– вимушені переселенці із Лисичанська. Як вдалося фактично все починати заново?
Про це Відкритому розповіли власники цеху Дмитро КосілкинтаМарія Косілкина.
Дмитро та Марія Косілкини – виробники дитячого одягу торгівельної марки «Be easy та Larox» з Лисичанську. Вони починали в 2014 році, коли війна постукала в їхні двері вперше. За 8 років вони впровадили багато інновацій та змогли налагодити бізнес за принципами ощадливого виробництва. Після 24 лютого родина допомагала населенню рідного Лисичанська, ЗСУ та теробороні, а також реалізували проєкти гуманітарної допомоги.
Марія Косілкина
Але, згодом, се ж подружжя разом з двома дітьми переїхати у більш безпечне місце – Дніпро та відновили справу тут. Швацький цех перепрофілювали. Зокрема, тепер роблять військову амуніцію. Наприклад, плитоноски та водонепроникні пончо. Продають це з мінімальною націнкою, щоб хоча б сплатити зарплати та податки. Волонтерить подружжя зараз менше, бо колектив виїхав невеликий і роботи, відповідно, побільшало.
«Аби шити плитоноски, ми радилися та спілкувалися з військовими, бо хотіли зробити свою роботу якісно. Наприклад, ту саму аптечку ми переробляли чотири рази. Так само і з водонепроникним пончо та турнікетами. Волонтеримо наразі менше, бо колектив виїхав невеликий і роботи, відповідно, побільшало», – розповів власник цеху Дмитро Косілкин.
Дмитро Косілкин
Бізнес сімейний, навіть дітки іноді проявляють ініціативу якось допомогти на виробництві. Наразі команда цеху налічує 7 людей, розповіла Марія Косілкина.