Спортсменка з Дніпра про жінок у ЗСУ, бої під Бахмутом та мотивацію цивільних

Ольга Сардак із псевдонімом “Петра” з Дніпра служить начальником розвідки 1-го механізованого батальйону 3-ї окремої штурмової бригади. Дівчина розказала про події на передовій та жінок в армії. 

Про це розповідає Відкритий з посиланням на YouTube-канал 1-ого механізованого батальйону 3 ОШБр.

У цивільному житті Ольга – майстер спорту міжнародного класу та багаторазова чемпіонка України, Європи та світу. Дівчина з 2014 року боронить Україну від російських загарбників.

Який спорт, на твою думку, краще підготує до війни?

Я – багаторазова чемпіонка України володарка Кубка України з рукопашного бою, чемпіонка Європи, переможниця кубка Європи та чемпіонка світу. Майстер спорту міжнародного рівня з кікбоксингу та Комбат Дзю-Дзюцу. Якщо у тебе немає здоров’я і ти не підтримуєш фізичну форму, буде дуже важко по окопах бігати, броню носити та спорядження своє.

Як ти опинилася в армії?

2014-го року жінок до армії брали неохоче. Довгий час дівчата були не оформлені. Зараз ситуація змінилася, проте все одно звучать питання: “Навіщо воно тобі треба, ти ж жінка”.

Різниця війни у 2014-му і зараз?

Тоді було тяжко, оскільки не було досвіду бойових дій. До 2014-го року я зброї в руках не тримала. Зараз важко, тому що інтенсивність боїв стала значно більшою. Але вже розумію, яким калібром б’ють, звідки й куди. За ці роки всі вже помалу навчилися.

Чим відрізняється служба у 3-й ОШБр від інших підрозділів?

Мені важливо з ким, байдуже де. У цій бригаді багато моїх друзів із цивільного життя. Тому тут мені щодо психологічної та моральної витримки набагато простіше. Всі знаємо, навіщо ми тут. Підтримуємо одне одного. Для мене це дуже важливо.

Головне правило розвідника?

Тихо прийшов – тихо пішов.

Як батьки ставляться до твоєї служби?

Вже нормально. Змирилися, що маю свій шлях, який сама і обрала.

Розкажи про Бахмут. Що було найнесподіванішим?

Та ми в шоці були. На Запорізькому та Донецькому напрямках було спокійніше. Одразу після полігону потрапили на найскладнішу ділянку. Під Бахмутом я справді зрозуміла, що таке пекло війни.

Що має змінитись, щоб люди приєднувалися до війська?

Вважаю, якщо у людини немає внутрішнього стрижня, йому вже нічого не допоможе. Якщо людина розуміє, що ми боремося за свою Україну, за свої будинки, за своїх рідних, її не треба з-під палиці заганяти на фронт. Можна й у тилу допомагати, бути ефективним. Головне розуміти, що війна поряд, а не десь там і вона стосується кожного.

Ще більше дивіться у відео.

Раніше ми писали, що в Дніпрі померла письменниця Вікторія Амеліна, яка отримала поранення під час ракетного удару рф по Краматорську.

Підписуйтеся на наш Телеграм-канал і сторінку Відкритого в Фейсбук, щоб першими дізнаватися про найважливіші події Дніпра.