По життю – візажистка, засновниця школи макіяжу, голова правління двох будинків ОСББ, мама 5-річної дівчинки, дружина. З початком повномасштабного вторгнення росії свої сили та багато часу вона віддає волонтерській кухні. Готує смаколики хлопцям на передову та в шпиталі.
Про це Відкритому розповіла волонтерка Анастасія Стець.
Чоловік Анастасії пішов добровольцем служити в лавах НГУ. Вона з подругою з перших днів стала тримати свій фронт – кулінарний. Дівчата почали готувати обіди хлопцям на блокпости, згодом у шпиталі та на передову.
“Моє життя та пріоритети змінились після 24 лютого, як і в більшості українців. Сидіти на місці не могла. З перших днів поїхали до центру Дніпра, збирали та привозили всю необхідну допомогу ТРО. Готували по 150 порцій на день, це і перші і другі страви. У мене досі виступають сльози, як згадую ті пакетики з 1 кг картоплі, пачка гречки… так ми 8 місяців годували ТРО, поранених, переселенців. Ми їздили кожен день на кухню, як на роботу. Я ніколи так багато і так швидко не готувала”, – розповідає Анастасія.
“Був великий потік людей, які тікали від обстрілів, хто їхав транзитом, хто залишився у Дніпрі. Де вони взяли мій телефон, я гадки не маю. Ми зустрічали, допомагали знайти де оселитись, кого могла – приютила у себе в квартирі. Душа рвалась на частини, ми не знали, що буде з нами, але допомагали чим могли. У нас в квартирі досі живе сім’я з Маріуполя” – каже волонтерка.
Анастасія Стець
Зараз Анастасія та її подруги-волонтерки не готують вже у тих об’ємах, що раніше. Та улюблені млинці з грибами й м’ясом на передову смажити не припиняють. Також, збирають усе, що інші дівчата, дружини захисників просять для хлопців: одяг, засоби гігієни та інше. Все передають на передову.
