«Інститут психології здоров’я» набирає учасників для проєкту підтримки родинам, чиї рідні загинули під час війни або з ними тимчасово втрачений зв’язок.
Як долучитися, Відкритому розповіли психологиня, керівниця філіалу ГО «Інститут психології здоров’я» у Дніпрі Елліна Карепова, психологиня, волонтерка Ірина Булишовата вдова військовослужбовця, голова ГО «Родини Героїв «Гордість Дніпра» Олена Ейсмант.
ГО «Інститут психології здоров’я» надає безплатну психологічну допомогу тим, хто втратив близьку людину під час війни. Підтримки потребують дружини, чоловіки, діти та батьки. Для кожної категорії буде окрема група до 12 людей.
«Проєкт для тих, хто втратив близьких внаслідок війни та відчуває вплив на здатність виконувати повсякденні обов’язки, порушення стану здоров’я, сну, апетиту, неможливість підтримувати або будувати стосунки протягом більш 4-6 місяців після втрати. Ця програма передбачає індивідуальну та групову роботу протягом до 6 місяців. Також ми чекаємо тих, хто не має зв’язку з близькими більше місяця або мають свідчення про те, що вони в полоні. Такій групі треба працювати до 2 місяців. Форма роботи можлива як офлайн у Дніпрі, так й онлайн», – розповіла психологиня, керівниця філіалу ГО «Інститут психології здоров’я» у Дніпрі Елліна Карепова.
Елліна Карепова
«Спілкування зі спеціалістом та в колі людей, які опинилися в подібних обставинах, допомагає знайти опори всередині та зовні, отримати навички самопідтримки та здатність бути опорою для близьких, поновлення соціальних навичок», – додала психологиня Ірина Булишова.
Ірина Булишова
Аби приєднатися до безкоштовного проєкту підтримки, потрібно заповнити аанкету на сайті. З вами зв’яжуться протягом 3-х робочих днів після реєстрації.
«Я дружина загиблого військовослужбовця. Його не стало у 2014 році. Коли я переживала втрату, я навіть не думала, що психолог потрібен. Зі мною поруч була Ірина Булишова. Я тільки потім дізналася, що вона психологиня. Вона мене слухала та підтримувала. Я довго приймала цю втрату, моя донька також потребувала психологічної підтримки. Не всі розуміють, що потрібна допомога, але це так. Прожити загибель рідної людини самостійно дуже складно. Згодом я вилікувалася й почала допомагати іншим», – розповіла голова ГО «Родини Героїв «Гордість Дніпра» Олена Ейсмант.
