На Дніпропетровщині – найбільший колектив служби екстреної медичної допомоги в Україні. Він налічує 200 бригад та 3 281 працівника «швидкої». А за добу на лінію надходить понад півтори тисячі викликів.
Які питання постали перед службою на початку повномасштабного вторгнення? До кого насамперед виїжджає «екстренка»? Чи є проблеми з кадровим потенціалом? Про це в етері програми «Шах і мат» на телеканалі «Відкритий» розповів генеральний директор Дніпропетровського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Радій Шевченко.
За його словами, сьогодні робота служби сконцентрована на евакуації бійців та наданні невідкладної допомоги пораненим цивільним. Працівники «швидкої» одними з перших виїжджають на місця прильотів. Бригади на території Нікопольщини функціонують у надскладних умовах.
«Нікопольські медики, водії, диспетчери, які працюють на цій станції – вони справжні герої. Зараз, окрім артилерійських обстрілів, додалися скидання дронів на цивільні автівки. Служба працює під час прильотів, не очікуючи відбою тривоги, адже там практично не стихають сирени. Від станції – всього 12 км до позицій орків», – відзначає Радій Шевченко.
Від початку великої війни медики області транспортували більше 40 тисяч поранених бійців, зокрема від кордону з Донеччиною. До здійснення міжгоспітальних перевезень активно долучаються колеги з Луганщини, які релокувалися до Дніпра ще у квітні 2022-го.
Директор Луганського регіонального центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Дмитро Кісельов каже, що до вторгнення його відомство налічувало 26 структурних підрозділів і понад тисячу працівників. На жаль, рішення виїхати на підконтрольну Україні територію ухвалила лише половина:
«Це дуже болісна тема, адже центр, який існував, розколовся 50 на 50 – і частина працівників залишилася на окупованій території. Я ні з ким не підтримую звʼязок. Але аналіз тих російських каналів, що є у відкритому доступі, показує – умови праці тепер зовсім інші. У них немає звʼязку, машини застарілі, натомість наші автомобілі оснащені обладнанням європейського класу. Багато скарг надходить на те, що швидка просто не приїжджає до цивільного населення, адже постійно перевозить орків».
Радій Шевченко нагадує: згідно з постановою Кабінету Міністрів, у період воєнного стану бригади реагують тільки на критичні та екстрені виклики. Тож якщо проблему можна вирішити консультацією з сімейним лікарем, радить не перевантажувати працівників «швидкої».
«До критичних викликів належать втрата свідомості, масивна кровотеча та відсутність дихання. До екстрених – утруднене дихання, звичайну кровотечу та розлад свідомості. Але і медики, і наші диспетчери розуміють: окрім медичної, ми сьогодні виконуємо ще й соціальну функцію. Бо хто буде вночі виїжджати до тієї бабці з неускладненим гіпертонічним кризом? Або до малечі з температурою 38, тим паче – у сільській місцевості. Тому ці виклики ми теж приймаємо, але з певною затримкою», – пояснює директор центру.
На жаль, повномасштабне вторгнення загострило ще й кадрову проблему: 113 співробітників центру були мобілізовані та захищають державу у лавах Збройних сил. У колективі не вистачає молодих спеціалістів, до 40% лікарського, водійського складу – це люди пенсійного віку.
«У нас працює всього 5 лікарів-інтернів і 31 фахівець середнього медичного персоналу, які тільки-но закінчили медичний коледж. Однією з причин є невисока заробітна плата – в середньому 23 тис. у лікаря, 14,5 тис. у фельдшера. Це питання ставили до НСЗУ ще до початку вторгнення, і з наступного року міністр обіцяє певні зміни. До того ж, лікарі перебувають під загрозою мобілізації, тому не всі психологічно це витримують», – коментує Радій Шевченко.
Детальніше про роботу обласної «екстренки» під час війни дізнавайтесь у відео.
