День вишиванки: таємниці символіки та традиції свята

Щорічно у третій четвер травня в Україні відзначають Всесвітній День Вишиванки. Поки що це не офіційне свято, проте воно давно стало невід’ємною частиною життя мешканців країни.

Про традиції національного свята, а також таємниці символіки, розкажуть журналісти Відкритого.

Історія свята

Всесвітній день вишиванки почали відзначати у 2006 році, але за цей час він став дуже популярним, як в Україні, так і за кордоном.

Вперше ідею провести свято запропонувала студентка Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк. Спочатку цього дня вишиванки носили лише кілька десятків студентів та викладачів, але згодом свято стало всеукраїнським, а потім і всесвітнім.

Традиції Дня вишиванки

Цього дня прийнято замінювати повсякденний одяг на вишиванки або доповнювати його традиційною вишивкою.

У мирний час у всіх куточках країни проводили паради вишиванок, акції та флешмоби. Однак у воєнний час проведення масових заходів під забороною. Жителів просять цього дня долучиться до святкування, одягти вишиванку та зустріти свято у родинному колі.

Коли відзначають День вишиванки

Традиційно День вишиванки в Україні відзначають у третій четвер травня. 2023 року він припадає на сьогодні, 18 травня.

Через повномасштабне вторгнення російських окупантів в Україні не проводитимуть звичних маршів та дефіле вишиванок, а також ярмарок, концертів та інших масових заходів. Але долучитися до свята зможе будь-хто, просто одягнувши вишиванку.

Вишиванка – це патріотично, модно та дуже красиво. Але чи знаєте ви, що позначають кольори, якими вишиті наші чудові українські сорочки?

Спробуємо трохи розібратися.

День вишиванки

Що означають символи та кольори на вишиванці

Чорний колір. У різних регіонах України він має різне значення: у Поліссі, наприклад, чорний вважається символом скорботи та смерті, а в Поділлі та у Борщівській вишивці, навпаки, він символізує землю, тому його присутність у вишивці обіцяє власникові багатство та благополуччя. Найчастіше вишиванки з чорним візерунком призначалися для чоловіків.

Білий – колір чистоти та світла. Вишивку білим по білому носили молоді незаміжні дівчата. Вона вважалася символом невинності і берегла від псування та пристріту.

Червоний – найпоширеніший колір вишиванок. Позначає життя, енергію, кохання та вогонь. А з огляду на те, що в минулому червоний барвник був досить недешевим, червоні вишиванки були ще й символом достатку. Також червоний вважається весільним кольором.

Синій – колір води та неба. Символізує чистоту та душевний спокій. Вважалося, що він відганяє хвороби та небезпеки. Найчастіше його використовували в дитячих та чоловічих вишиванках як оберег.

Жовтий – колір сонця, пшениці та меду. Символізує багатство та достаток. Його присутність у вишивці приносить у дім достаток.

Зелений – колір народження, зростання та оновлення. В основному цей колір використовується у жіночих вишиванках. Вважалося, що його наявність у вишивці рятує від стихій.

Але кольором справа не вичерпується. Орнаменти та малюнки теж сповнені значень та смислів. Про них ми сьогодні й поговоримо.

Геометричні візерунки та орнаменти вишиванок міцно пов’язані із давньою слов’янською міфологією. Так ромбики із загогулінами, один із найпоширеніших і найпопулярніших орнаментів,  втілюють за старовинними повір’ями богиню землі. У наших предків вони вважалися дуже сильним охоронним знаком, що дарує щастя та родючість. В основному використовувалися у жіночих вишиванках.

Квітка з вісьмома пелюстками або розетка символізують сонце, а маленька скручена змійка – воду. Дві найважливіші для людини стихії. Найчастіше їх вишивали на дитячих сорочках, як символ батьківської енергії, що оберігає дитину від нещасть та пристріту.

Хрестики та мінісвастика – стародавні зображення, що позначають рух за сонцем, який був для наших предків символом світла та добра. Вони несли в собі миротворну, оживляючу силу, охороняючи від зла.

Ромб з точкою посередині – знак родючості та чоловічої сили. За традицією він вишивався блакитними нитками – колір неба та води.

Восьмикінцева зірка, обрамлена гірляндою із стилізованих кольорів – символ матері та материнства.

Зірки, розкидані по рукава і з’єднані в геометричний візерунок – символ гармонійного, впорядкованого світу.

Рослинні візерунки використовувалися в українській вишивці не менш часто. Для чоловічих вишиванок головною окрасою вважався дуб – дерево Перуна, символ чоловічої енергії, розвитку та життя. Знак, що зберігав силу роду.

Виноград – символ краси та радості сімейного життя, знак щасливої та дружної родини.

Калина в слов’янській міфології пов’язана з народженням всесвіту і великою вогняною трійцею: сонце, місяць та зірки. Стародавній символ крові і безсмертного роду, що вічно відроджується.

Мак споконвіку вважався рослиною чудодійною, що захищає від будь-якого зла. Його традиційно освячували і посипали їм людей та худобу. За повір’ями саме маками навесні заростали поля битв. Мак символізував пам’ять роду. Дівчата, чия близька людина гинула, вишивали на своїх сорочках маки та плели з маків вінки, обіцяючи цим ритуалом зберегти пам’ять про загиблого та продовжити рід.

Троянда на вишивці позначала нескінченний сонячний рух та відродження. Вписані в геометричний візерунок, троянди перетворювалися на квіти-зірки, що символізують упорядкований, справедливий всесвіт.

Листя хмелю вважалося знаком молодості, її азарту та зухвалості, прагнення любові. За великим рахунком, вони були весільним символом. Листя хмелю на вишиванці юного парубка говорило, що він готовий до шлюбу.

Квітка лілії – знак дівочої краси, чистоти та невинності. Лілія споконвічно жіноча квітка, пов’язана з народженням, розвитком і нескінченністю життя. Іноді над ним вишивали краплі роси – символ запліднення.

Любіть свою рідну землю, носіть вишиванки та будьте красивими. І нехай старовинні символи та знаки зберігають вас, як зберігали наших предків, від зла та печалів, і приносять у ваше життя удачу, щастя та світло.

Підписуйтеся на наш Телеграм-канал і сторінку Відкритого в Фейсбук, щоб першими дізнаватися про найважливіші події Дніпра.