Як розпізнати небезпечний контент українською мовою

Інформаційне поле українців зараз насичене контентом, який створюють росіяни. Вони навчилися просувати пропаганду українською мовою. Проте їхнє незнання нашої мови дає нам значну перевагу у інформаційній війні. 

Про це Відкритому розповіла кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри філології та перекладу Українського державного хіміко-технологічного університету Людмила Гапонова.

Людмила Гапонова

Українці на сьогодні вже мають певний імунітет від контенту російською мовою, який особливо активно з початку повномасштабного вторгнення заполонив інформаційний простір: YouTube, Instagram, Telegram, Viber, Facebook тощо. Скрізь спостерігалося нагромадження російської пропаганди. Майже вся вона подавалася російською мовою. З часом довіра українців щодо ознайомлення з інформацією ворожою мовою суттєво знизилася через пережиті трагедії і як, наслідок відторгнення, несприйняття контенту російською мовою. Тому ворог змінив свою тактику, тобто прийоми і способи досягнення цілей у так званій «інформаційній війні», яку було розпочато ще задовго до 2014 року. В результаті маємо контент українською, створений росіянами.

“Тематика залежить від геополітичної ситуації і ситуації на фронті, тобто ворог змушений її повсякчас змінювати. А це є також причиною виникнення недолугих кострубатих текстів, що росіяни подають як українські. Оскільки потрібно вживати нові слова, утворювати нові словосполучення, поєднувати їх у речення, а це виявляється не так просто, як здавалося на перший погляд. Найулюбленіша тема – це зрада, тобто пропагують, що для України все буде тільки гірше і т. д. Обов’язково використовують теми з «емоційним» забарвленням, знелюднення українців, наприклад, як «історія очевидця» про звірства ЗСУ, вигадані аморальні подробиці життя українських політичних діячів тощо. Хочу наголосити на тому, щоб всі були уважними і, споживаючи інформацію (навіть українською), не довіряйте анонімним каналам, а переглядати канали з бездоганною репутацією, звертати увагу на оформлення каналу, бути уважними до графіки й орфографії, споживати якісний український контент, удосконалювати свою українську мову. Якщо ми бачимо, що ворог змінює тактику, тобто методи і способи для досягнення своєї мети (поширює дезінформацію українською мовою), це означає, що попередні його методи вже недієздатні, вони не працюють. А отже, це свідчить про те, що ми рухаємося в правильному напрямку і нам вдається боротися з ворогом”, – наголошує Людмила Гапонова.

Філологиня також виокремлює деякі мовні ознаки небезпечного контенту українською мовою:

– вживання слів, якими українці не користуються, навіть спілкуючись російською: «порєбрік», «велика вітчизняна війна», російські слова, спотворені під «українські» тощо;

– слова в українській і російській мовах, що мають різний рід і не узгоджуються у словосполученнях у роді, числі і відмінку;

– ознаки штучного перекладу, коли втрачається сенс речення, тобто це просто невдалий набір слів (відомий вислів про «пекельні борошна»);

– помилки на кшталт «А. Зеленський» або «Ф. Орлік».

– стандартні нав’язані росіянами фрази, що знецінюють боротьбу українців у вирішенні особистих або суспільних мовних питаннях:

• не на часі /мова, культура тощо/;
• яка різниця, якою мовою, аби лише російською;
• будь-які вислови чи висновки без зазначення джерела інформації чи фактичних відомостей, але з наданням особливої вагомості висловлюванню (як стало відомо з достовірних джерел…, усі знають / розуміють, що …; є такий план дій…; усе буде відбуватися лише за цим сценарієм, інший неможливий);
• обов’язкове вживання слів чи словосполучень типу насправді, чесно кажучи, якщо говорити відверто, недоречне додавання слова «правда» у різних варіантах і на підтвердження усього;
• і одне з улюблених висловів росіян, коли висловлюється відверта пропаганда або нісенітниця: «нас захейтять за такі вислови», чим знецінюють передбачуване відверте обурення українських громадян щодо поширення ворожих наративів.

Більше дивіться у відео:

Підписуйтеся на наш Телеграм-канал і сторінку Відкритого в Фейсбук, щоб першими дізнаватися про найважливіші події Дніпра.