Мав власний бізнес та вирішив стати військовослужбовцем: історія воїна зі 108-ї окремої бригади Сил ТрО

У 108-й окремій бригаді Сил територіальної оборони розповіли історію бійця з Дніпра Костянтина.

Про це повідомляє Відкритий з посиланням на Facebook-сторінку 108-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ.

Для Костянтина, мешканця Дніпра, війна почалася, коли він зранку прямував на роботу. Каже, почув вибухи, й перше, що спало на думку: «росія напала…». Голова сімейства повернувся додому, розбудив дітей. А дружині так і сказав: «Почалася війна…». Вона не повірила: «Ти жартуєш?». «Ні…».

З перших днів повномасштабного вторгнення росії Костянтин долучився до справи захисту Батьківщини – став волонтером. Мав власний бізнес, були інтернет-магазини, отож вкладався у ЗСУ, зокрема допомагав 93-й бригаді.

Згодом сам вирішив стати військовослужбовцем – декілька разів ходив добровольцем у військкомат. Спочатку відмовляли, але чоловік проявив наполегливість. І ось, у травні 2022 року він взяв до рук зброю, став до лав Сил тероборони.

Костянтин каже, що мотивувало розуміння того, що до його домівки можуть прийти російські заброди. Тому рішення було однозначним: треба захищати Батьківщину, своє місто, свій дім! Бентежили сльози дружини, яка дуже переживала. У самого в голові роїлися різні думки, адже не знав, як буде на війні. Та з часом, каже, все стало на свої місця, призвичаївся. І дружина звиклась, адже чоловік сказав: «Так треба!». Костянтин спілкується з рідними щоденно. Ще б пак, вдома його чекають двійко дітей, дружина, батьки й сестра.

Дружина подарувала браслет. Сказала, щоб пам’ятав щохвилини: його люблять і чекають. Захисник дорожить подарунком, вважає його оберегом, тому він завжди з ним.

У 108-й бригаді ТрО Костянтин знайшов нових друзів, бойових побратимів, які так само, як і він сам, не змогли не відреагувати на небезпеку, яка нависла над нашою країною. Переконаний, на цих людей він може завжди покластися, адже вони перевірені в екстремальних умовах, показали себе не на словах, а діями.

У військовому колективі у нього бойове псевдо «Кот», і це не від того, що він сам по собі. З дитинства загартував характер через заняття боксом.

«Коли б’ють, я ніколи не здаюсь, – розповідає воїн. – Отож, хлопці дали цей позивний, тому що у кота дев’ять життів. Мені (посміхається – авт.) це подобається».

До речі, син Костянтина також пішов по стопах батька. Наполегливо займається єдиноборствами. Цьогоріч у складі збірної переміг у чемпіонаті світу.

Прапор 108-ї бригади, де служить батько, разом з Державним прапором України гордо майорів в Абу-Дабі. Син та батько переконані, що українці – нація воїнів, дух яких нікому не здолати!

Яку найбажанішу інформацію хотів би почути Костянтин? Звичайно, про те, що війна скінчилась, Україна перемогла, і всі хлопці повернулися додому. Хотів би тихо відсвяткувати цю подію у колі родини, без зайвого пафосу та крайнощів, згадати загиблих побратимів.

Каже, що загалом війна багато в чому змінила його. Тепер він найбільше дорожить часом, проведеним разом з рідними, і щирістю у стосунках.

Нагадаємо, у 128-й окремій бригаді Сил територіальної оборони ЗСУ з Дніпра розповіли історію бійця Володимира, який після тяжкого поранення став техніком підрозділу БПЛА.

Підписуйтеся на наш Телеграм-канал і сторінку Відкритого в Фейсбук, щоб першими дізнаватися про найважливіші події Дніпра.