Новий закон про мобілізацію: що може змінитися для українців

Новий законопроєкт про мобілізацію проходить погоджувальну раду і найближчим часом має бути прийнятий народними депутатами у першому читанні. Він містить низку змін – насамперед посилення мобілізації та врегулювання питання звільнення з військової служби.

Що являє собою новий законопроєкт про мобілізацію та що розглядають депутати, розкажуть журналісти Відкритого.

Станом на 11 січня у Верховній раді зареєстровано 4 законопроєкти про мобілізацію – урядовий та три альтернативних. Зокрема, ними передбачено врегулювання питань проходження та звільнення з військової служби та ведення військового обліку. В одному з них нардеп Дмитро Разумков пропонує зберегти граничний вік призову на строкову службу на рівні 27 років, інші регламентують знизити вік до 25.

Коли можуть набути чинності нові правила мобілізації?

Новий закон про мобілізацію ще не був поданий на розгляд Верховної Ради та проходить погоджувальну раду. За словами нардепа Олексія Гончаренка, обговорення відбуваються із порушеннями регламенту за закритими дверима.

«Погоджувальна рада таки була, коли мене з колегами відмовились впускати ще о 9 ранку. Замість цього влаштували якийсь показовий цирк, з начебто закритим засіданням. Що тепер? Тепер ще одна закрита нарада у Стефанчука. На яку, звісно, ж нікого не пустили. Далі має бути Комітет, де я обовʼязково буду», – написав Олексій Гончаренко.

Хто і де має право вручати повістку

Новий закон про мобілізацію в Україні може включати зміни у врученні повісток. Також відкритим залишається питання електронних повідомлень через систему “Оберіг”. 

Чинним законодавством не визначено місце, де повинна вручатися повістка, тому фактично її можуть вручити будь-де – в парку, на блокпосту, на вулиці чи в іншому публічному місці.

Відповідно до п. 56 Постанови КМУ «Про затвердження Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом» від 21 березня 2002 р. №352 оповіщення громадян про призов на строкову військову службу та їх прибуття на призовні дільниці здійснюється за розпорядженнями керівників районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Наразі існує 4 види повісток:

• повістка, яка вручається з метою уточнення облікових даних;
• повістка на проходження військово-лікарської комісії;
• повістка на строкову військову службу;
• мобілізаційне розпорядження.

Вручення повісток проводиться через уповноважених на те осіб, зокрема через:

• представників органів місцевого самоврядування;

• керівників підприємств, установ, організацій, незалежно від підпорядкування і форми власності;

• представників закладів освіти;

• посадових осіб районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Повістка обов’язково повинна містити:

• назву «ПОВІСТКА»;
• ПІБ військовозобов’язаного;
• адресу місця реєстрації або місця фактичного проживання військовозобов’язаного;
• номер повістки;
• номер і дату розпорядження ТЦК та СП про необхідність явки військовозобов’язаного;
• дату, час і адресу ТЦК та СП для явки військовозобов’язаного;
• найменування посади та ініціали (ініціал власного імені) і прізвище керівника ТЦК та СП, який видав повістку;
• підпис керівника ТЦК та СП, що видав повістку;
• дату видачі повістки;
• мокру печатку ТЦК та СП, посадова особа якої видала повістку.

Хто матиме право на відстрочку

Зміни до закону про мобілізацію можуть торкнутися й тих, хто має право на відстрочку. Чотири законопроєкти містять різні положення, зокрема знизити мобілізаційний вік до 25 років.

Президент України ще не підтримав цю пропозицію і заявив, що хоче почути більше аргументів на користь мобілізації додаткових людей. Чисельність українських військ невідома, але в минулому говорилося, що в країні знаходиться близько 1 мільйона осіб під зброєю.

У пояснювальній записці до законопроекту №10378 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби” зазначено, що не підлягають призову військовозобов’язані:

• заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
• визнані в установленому порядку особами з інвалідністю І чи ІІ групи або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);
• жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;
• жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
• жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
• жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
• жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
• усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;
• зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також своїми батьками, які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
• які мають дружину/чоловіка із числа осіб з інвалідністю І чи II групи та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини/чоловіка із числа осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю обрали військовозобов’язаного для здійснення за ними догляду;
• опікуни особи з інвалідністю І чи ІІ групи, визнаної судом недієздатною;
• члени сім’ї першого ступеню споріднення особи з інвалідністю I групи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю І групи (не більше одного члена сім’ї) за умови, за умови, що такі особи з інвалідністю обрали військовозобов’язаного для  здійснення за ними догляду;
• члени сім’ї першого ступеню споріднення особи з інвалідністю II групи або особи, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, зайняті постійним доглядом за такими особами (не більше одного члена сім’ї) за умови, за умови, що такі особи з інвалідністю обрали військовозобов’язаного для  здійснення за ними догляду;
• жінки та чоловіки, які мають дитину віком до 18 років і чоловіка/дружину, який/яка проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”;
• жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
• вагітні жінки;
• діючі народні депутати України та депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
• абітурієнти та студенти денної або дуальної форм навчання, і ті, хто здобуває рівень освіти, що перевищує раніший за однією спеціальністю, а також докторанти денної або дуальної форми;
• наукові та науково-педагогічні працівники закладів вищої та професійної вищої освіти, наукових установ та організацій, що мають вчене звання та/або науковий ступінь, та педагогічні працівники вищої освіти, наукових установ та організацій, що мають вчене звання та/або науковий ступінь, та педагогічні працівники закладів професійної вищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти за умови, що вони працюють відповідно у закладах вищої або професійної вищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) або загальної середньої освіти за основним місцем роботи на повну ставку.

Звільнення з військової служби

Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб з-поміж резервістів в особливий період, під час воєнного стану можуть бути звільнені з військової служби на таких підставах:

• за віком – у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
• за станом здоров’я:
• на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
• за наявності інвалідності І чи ІІ групи (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);
• у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі;
• через сімейні обставини або з інших поважних причин (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);
• у зв’язку із проведенням організаційних заходів у розвідувальних органах України, Службі безпеки України – у разі неможливості їх використання на службі;
• у зв’язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу та/або проти них не порушено кримінальне провадження, передбачене законами України);
• у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів – у разі неможливості їх використання на службі (для осіб вищого офіцерського складу);
• у зв’язку з обранням народним депутатом України, депутатом ВР АРК;
• у зв’язку з закінченням строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) – у разі безперервної служби під час дії воєнного стану протягом 36 місяців.

В новій редакції закону про мобілізації пропонують встановити чіткі строки мобілізації і демобілізації.

Зниження військового віку

30 травня минулого року Верховна Рада України прийняла Закон щодо зменшення граничного віку перебування громадян на військовому обліку призовників з 27 до 25-річного віку. У разі зменшення граничного призовного віку до 25 років призовні комісії матимуть достатньо часу (1-3 роки) на реалізацію виконання громадянами України військового обов’язку та призову їх на строкову військову службу.

Разом з цим новий законопроєкт про мобілізацію скоріше за все міститиме положення про зниження мобілізаційного віку з 27 до 25 років. Це означає, що в Україні чоловіків, які не мають відстрочки з 25 років, почнуть мобілізувати для захисту держави.

Відповідальність за неявку у військкомат

Згідно чинного законодавства за ухилення від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, передбачений штраф від 5 100 до 8 500 грн або виправні роботи строком до 1 року.

У разі ухилення від мобілізації передбачена кримінальна відповідальність.

Підписуйтеся на наш Телеграм-канал і сторінку Відкритого в Фейсбук, щоб першими дізнаватися про найважливіші події Дніпра.