Окопне життя: записки бойового медика із дніпровської 128-ї бригади ТрО

У дніпровській 128-й окремій бригаді Сил територіальної оборони ЗСУ розповіли про особливості окопного життя військовослужбовців.

Про це повідомляє Відкритий з посиланням на пресслужбу 128-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ.

Життя в окопах залежить від погоди, тому, коли сніг тане і все довкола перетворюється на місиво, пересуватися стає важко. Бруд налипає на взуття, і перш ніж зайти у бліндаж, варто його почистити, оскільки потім промокають ноги.

У бліндажі важливо підтримувати тепло не тільки для комфорту, а й для запобігання вогкості та плісняві. Військові використовують газові обігрівачі, які регулярно замінюють. Заправляють їх самостійно й оплачують теж власним коштом. Так само з матеріалами для оздоблення приміщення: позиції оброблено фольгованим утеплювачем, а вхід до них затуляють ковдри в три шари для теплоізоляції.

Всередині приміщення поділено на спальну та робочу зони. Речі українські оборонці вішають за гаки на стелю та на стіни для економії простору.

Існує в окопному житті й таке поняття, як “чергування”.

“Через годину чергового змінює “сплячий” – тепер його черга сидіти на рації й слухати ефір. У робочій зоні бліндажу є стіл, де можна розігріти консерви, закип’ятити для кави води, зробити собі стандартну локшину швидкого приготування або смачнючі бутерброди з ковбасою і сиром. Ви можете зауважити, що це не найкорисніша їжа, але з собою на зміну ми беремо лише те, що просте у приготуванні і легке на вагу”, – розповідає військовий медик.

Харчові продукти зберігаються в залізних ящиках з-під боєприпасів. Якщо використовувати ящики з дерева, миші та щури утилізують їх разом із харчами.

На відкритих полицях лежать різні інструменти та інші неїстівні, проте необхідні для виживання в таких умовах речі.

Іноді доводиться виходити назовні – відповісти оперативному черговому чи справити природні потреби. Траншеї закрито маскувальними сітками, проте, пересуваючись ними, потрібно пригинатися й, авжеж, бути насторожі.

“Пересуваючись траншеєю, потрібно пригинатися. Прислухатися до обстановки, а в темний час іще й слідкувати за світломаскуванням. Усередині бліндажу завжди горить світло від павербанків і не можна, щоб зовні його було видно”, – зазначає військовослужбовець.

Нагадаємо, у 128-й окремій бригаді Сил територіальної оборони ЗСУ з Дніпра розповіли історію кохання військовослужбовців “Тіффані” і “Подвоха”.

Підписуйтеся на наш Телеграм-канал і сторінку Відкритого в Фейсбук, щоб першими дізнаватися про найважливіші події Дніпра.