Святкуємо Хелловін українським способом: знайомтеся з 8 українськими чудовиськами!

Українська міфологія чаїть у собі таємничий світ монстрів і демонів, які оживають саме на Хелловін.

Про те, як провести Хелловін по-українськи, розкажуть журналісти Відкритого.

У ніч проти 1 листопада у світі відзначають Хелловін, або “Вечір усіх святих”. Це свято пов’язане з віруваннями в те, що цієї ночі до світу живих приходять душі померлих. Аби захиститися від небезпеки, люди вбираються у костюми монстрів — зомбі, вампірів, мумій та інших персонажів потойбіччя. Вітчизняна міфологія та монстри України пропонують багато варіантів вбрання. 

Потерчата

Потерчатами називають душі дітей, які народилися мертвими та не були похрещеними.

Така душа не могла відлетіти у вирій, тому впродовж семи років була вимушена блукати біля озер, боліт і перехресть. Саме там зазвичай хоронили таких малюків, оскільки ховати нехрещених на цвинтарі вважалося гріхом. Потерчата просили: “Хреста!”. За переказами, їхні голоси нагадують жаб’яче кумкання.

Побачивши перед собою потерча, треба було кинути шмат якоїсь тканини, хустку чи рушник (як крижмо для хрещення) і сказати: «Іване та Маріє! Хрещу тебе в ім’я Отця, Сина і Святого Духа. Амінь». І дати потерчаті ім’я. Так бідолашне маля йшло від нечистого і ставало янголом.

Якщо протягом семи років ніхто так і не охрестив і не назвав потерча, воно перетворювалося на нечисту силу. Варіації трансформацій виявлялися різними: русалки, мавки-семилітки, лісні, пугачі та лелеки.

Злі духи мучать викрадених немовлят, і тільки на Зелені свята вони звільняються від тортур.

Перелесник

Перелесником називають ходячого мерця або чорта, який відвідує жінок в образі зірки, що падає. Він перекидається в померлого чоловіка або коханця та вступає у любовні стосунки зі вдовами. За це робить їм подарунки, які із заходом сонця перетворюються на гній чи черепки.

Він міг обертатися у коштовну річ, і дівчина, яка мала невдачу її підняти, ставала жертвою літуна. Вночі до неї приїжджав чоловік-красень і схиляв до любощів. За переказами, жертва не мала змоги довго чинити опір. Після спілкування з перелесником вона починала хворіти, а через певний час – вмирала.

Деякі повір’я стверджують, що демон міг навіть висмоктати з жінки кров чи задушити її.

А якщо жертва вагітніла, то цей процес тривав до трьох років і часто закінчувався піском у животі. Коли дитина таки народжувалася, її тіло було холодним, а очі не мали повік. Прожити такому малюку судилося зовсім трохи.

Хоч Перелесник і прибирав людської подоби, він виказував себе характерною для демонів рисою — відсутністю хребта.

Спекатися цієї істоти було непросто. Її відлякували за допомогою зіллів, молитв, перехрещувань вікон, димарів із заклинанням “Амінь!” та обсипання хати свяченим маком. Тоді Перелесник зникав назавжди.

Чугайстер

Чугайстер – міфічна істота родом з Карпатських гір. За легендою, після того, як він зробив капость своєму сусіду, той закляв його, прирікши на вічне життя в лісі.

Його описують як велетня від двох до семи метрів заввишки у білому балахоні. Тіло Чугайстра вкрите шерстю. В нього блакитні очі, довге волосся та біла борода. А через те, що не має зубів, шепелявить.

До людей чудовисько ставиться на диво доброзичливо і радо допомагає подорожнім у лісі та на горах. Він уміє грати на сопілці та залюбки погодиться потанцювати з ними.

Не товаришує Чугайстер тільки з мавками. Він полює на них та з’їдає за те, що ті заманюють молодих лісорубів і пастухів у нетрі лісу.

Мавки

В українській міфології мавки – це в багатьох аспектах аналог русалок. Вони подібні до потерчат – на них перетворюються потоплені або неохрещені дівчатка.

Назву “мавка” або “нявка” дослідники виводять від давньоукраїнської “навіє” — “померлі”. Інша версія стверджує, що їхнє ім’я походить від характерних вигуків мавок: “Мав, мав”.

Це вродливі зеленокосі дівчата в довгих сорочках, які мешкають у лісах та полях. На спині вони не мають шкіри, тож, якщо подивитися на мавку ззаду, можна побачити її нутрощі.

Навесні мавки полюбляють саджати квіти, а коли все зазеленіє й розквітне –  гойдатися на гілках, викачуватися в житах, збирати квіти, плести вінки і танцювати. На місцях їхніх танків трава росла краще.

Мавки мстилися за свою смерть людям, особливо – молодим хлопцям, збиваючи їх з дороги та топлячи в болотах. Існувало повір’я, що вони «залоскочують» свою жертву до смерті, як і русалки.

До цих створінь люди ставилися шанобливо, бо вони багато знали та мали неабиякі магічні здібності. Мавкам приносили жертовний хліб і клали на ниву, аби вони сприяли врожаю та відлякували лихо.

Відьмак

Про відьмака подейкують дві протилежні речі. Перша – що він заодно з відьмами, тобто є відьмою-чоловіком.

Друге – що відьмаки захищають людей від чар відьом та мерців, з якими б’ються на кладовищах. Вони лікують людей і тварин, знаються на конях і знятті відьомської причини, вміють перетворюватися на метелика, коня, вовка та інших тварин.

Відьмаки бувають вродженими або навченими. У вродженого може не бути бороди та вус, але є маленький хвостик. У його зіницях помітне дивне відображення, де все ніби обертається догори дриґом. А навчений відьмак не відрізняється від звичайної людини.

Перш ніж померти, відьмак має передати свої знання іншій особі. Після його смерті може настати або тривала посуха, або нескінченні дощі.

Згідно з одним віруванням, по смерті відьмакові відрубують голову, кладуть обличчям донизу і забивають в рота кілок. Біля його могили лишають шматок осики, цвяхи, папір та тирсу, а також тричі розсипають мак. Люди вважають, що таким чином він не перетвориться на упиря.

За іншою легендою, відьмак у своїй посмертній подобі охороняє село, де мешкав, не пускаючи в нього душі мерців.

Вихор

Вихор – це бунтівний янгол (чорт), якого Бог скинув з неба та відрубав йому одне крило. Тому він не літає, а крутиться.

Його описували як діда, порослого чорною шерстю, з довжелезною бородою, хвостом, крилами та великими нігтями. Живота він не мав, тож через ту ділянку було видно нутрощі. Інколи являвся в подобі крилатого змія.

Вихор постійно бігає та літає на межі полів і роздоріжжях – місцях поховання нехрещених дітей. Полюбляє збирати збіжжя, підіймати та кидати людей, руйнувати хати й ламати дерева. Особливо активний перед дощем. Він з’являється тільки вдень і ніколи – вночі.

Звичайні люди могли побачити вихор крізь домоткане конопляне полотно. А ті, що мали надприродні здібності чи були прихильниками нечистої сили, не докладали для цього зусиль.

Проганяли цього демона, кинувши в нього ножа, перехрестившись або прочитавши закляття, наприкінці якого спльовували і показували дулю.

Вій

Відповідно до своєї назви, він має величезні очі, густі брови, довгі вії та важкі повіки. Через те він нічого не бачить.

Йдучи, за допомогою вій він нищить все на своєму шляху. Розплющити очі цьому моторошному персонажу можуть два силачі за допомогою вил чи гаків.

Припускають, що саме з цим образом пов’язані повір’я “про недобрі очі та зурочення”, згідно з якими “від злого погляду все гине чи псується”.

Популяризував це чудовисько Микола Гоголь через однойменну повість. Письменник зобразив його як приземкуватого, клишоногого діда з довжелезними повіками, тіло якого зроблено з заліза. Вій присипаний землею, важко ступає, постійно спотикаючись. Його оточує різноманітна нечиста сила.

Вовкулак

Людина-перевертень, яка має здатність обертатися на вовка.

Вовкулаки бувають вроджені та перетворені.

Вроджені вовкулаки приходять на світ під певною планетою. Вважалося, якщо вагітна жінка зустріне вовка або з’їсть м’ясо тварини, яку він роздер, то в неї народиться вовкулака. Хлопець, якого зачали проти свят або посту, також міг перетворитися на вовкулаку.

Вони стають вовком тільки вночі, а в інший час перебувають у подобі звичайної людини.

Інший вид – перетворені. Ці істоти набули такого вигляду через чари відьом та ворожбитів. Мешкають у барлогах, бігають у лісах, але зберігають людську душу.

Вовкулаки могли повернутися до попередньої зовнішності через кілька років після прокляття. Серед способів відчаровування – стягнення шкури, удари перевеслом, проведення через хомут тощо. Можна попросити перевертня тричі перекинутися через голову і, якщо він послухається, то знову стане людиною. Ще його тричі вдаряли по голові перевеслом  – джгутом зі скрученої соломи.

Підписуйтеся на наш Телеграм-канал і сторінку Відкритого в Фейсбук, щоб першими дізнаватися про найважливіші події Дніпра.