Топ-10 новорічних персонажей: ким замінити Діда Мороза

Дід Мороз як персонаж, що нерозривно пов’язаний із радянським минулим нашої країни, з кожним роком втрачає дедалі більше своїх новорічних позицій. На заміну йому прийшов традиційний Святий Миколай, він же Санта Клаус. Але, якщо вам хочеться чогось більш екзотичного та оригінального у зимові свята – є чимало альтернатив.

Журналісти Відкритого дібрали 10 найцікавіших новорічних персонажів різних народів світу.

Дует Баббо Натале й чи то відьми, чи то феї Бефани – радує у святкову ніч дітлахів Італії. Втім, не завжди тішить. Бефана – тітка серйозна, і якщо ти весь рік пустував і не слухався старших, то замість новорічного подарунка отримаєш у панчоху для подарунків вугілля.

Баббо Натале та фея Бефана

Баббо Натале літає на санях і проникає до хати через трубу. І навіть зовні схожий на Санта-Клауса. Щоб порадувати старого і дати йому підкріпитися, у різдвяну ніч залишають трохи молока та солодощів.

Зовсім інша справа – Бефана. Вона по суті виконує ті ж функції – дарує подарунки хорошим малюкам, але віддає перевагу вину та легким закускам. Та й на вигляд більше схожа на Бабу Ягу: ніс – гачком, волосся начесане і бородавка на шиї. Закутана у старий зношений плащ, на голові гострий капелюх, та ще й літає на мітлі. Так одразу й не скажеш, що фея. На вигляд чиста відьма. А в мішку за спиною у неї не лише солодощі та подарунки, а й вугілля, яке дістанеться найнеслухнянішим діткам.

Гаспар, Мельхіор та Бальтазар – три чарівники, на яких лежить відповідальність за новорічні подарунки та радісні посмішки малюків на Кубі. Втім, на цьому вічно теплому острові зимове свято зовсім не зимове, а навіть зовсім навпаки. Жодних ялинок, снігу і тим більше морозу. Та й називається воно інакше – Днем Королів. Проте відзначають його з таким самим задоволенням і розмахом: феєрверки, веселощі, карнавали та багато-багато запальної латиноамериканської музики.

Гаспар, Мельхіор та Бальтазар

А Гаспар, Мельхіор і Бальтазар – ті самі королі-волхви, які принесли дари немовляті Ісусу, що народився у Віфлеємі.

Санта Християн – зимовий дід із далекої країни Бурунді, яку розташовано у спекотній Африці. По суті це той самий Санта Клаус, але з однією цікавою особливістю: мешкає бородатий старий на вершині гори Кіліманджаро. Що цілком зрозуміло – це єдине місце в Африці, де цілий рік лежить сніг.

Санта Християн

Агіос Василіс – саме так звати новорічного дідуся на Кіпрі та у Греції. Якщо у більшості європейських країн дітлахів на Різдво радує Святий Миколай, у греків цю функцію взяв на себе Святий Василь.

Агіос Василіс

Жили ці два святих приблизно одночасно в 4 столітті. Василь був єпископом у місті Кесарія, яке розташовувалося на території нинішньої Туреччини. В історію увійшов своєю жертовністю та допомогою бідним та пригнобленим. Але головне – день пам’яті цього святого припадає на 1 січня, що стало приводом для греків зробити головним новорічним персонажем саме його.

Зовні він точно схожий на свого колегу Клауса, але в старовинних народних пісеньках все ще співається про те, що живе він не на Північному полюсі, а в місті Кесарія.

Єманджа – богиня, покровителька моря та найулюбленіший новорічний персонаж бразильців. Саме на березі океану відзначають жителі цієї країни, чиє життя століттями було пов’язане з водою та залежало від удачі моряків та рибалок, новорічне свято.

Свято Єманджі

А щоб богиня виконала бажання, бразильці відправляють у плавання хвилями на дерев’яній дощечці запалені свічки. Чим довше вони не згаснуть, тим вищі шанси, що задумане здійсниться. Заодно, щоб зробити приємне Єманджі, на імпровізованих плотах відправляють у море букети квітів та солодощів. За повір’ям, якщо згодом їх не викине на берег, то богиня прийняла дар, і наступний рік буде рясним і щасливим.

Йоласвейнари (Йольські хлопці) – дуже пустотливі новорічні персонажі з Ісландії. Протягом століть їхня кількість постійно змінювалася, але в результаті жителі острова зупинилися на числі 13. Також досить невизначеним було і ставлення ісландців до своєрідної різдвяної банди. Хтось описував йоласвейнерів як милих бешкетників, в інших джерелах вони поставали сущими монстрами, які мало не їдять дітей.

Йоласвейнары

Остаточний статус новорічної альтернативи Санта Клаусу хлопці з Йоля отримали у XX столітті. Вони остаточно закріпили за собою звання дарувальників різдвяних подарунків. Протягом 13 днів, що передували Святвечору, вони клали слухняним дітям подарунки в черевики, що виставляються на підвіконня, а до черевиків неслухняних — припасували камінь, шматок вугілля або картоплину.

Юлеманден – різдвяна людина із Данії. Живе у Гренландії, а коли над землею починають віяти зимові завірюхи, сідає у сані й вирушає у довгу подорож країною. Напередодні Нового року він традиційно приносить подарунки добрим і слухняним дітям. Але при цьому у Юленмандена дуже своєрідне почуття гумору – свої презенти він кладе не під ялинку, не в черевик чи панчоху, а ховає у незвичайному місці. Тому з ранку, щоб відшукати довгоочікуваний сюрприз від різдвяної людини, малюкам доводиться зайнятися серйозними пошуками та перевернути догори дриґом весь будинок.

Юлеманден

Крампус – неприємний новорічний персонаж, популярний в альпійському регіоні Європи – в Австрії, Німеччині та Угорщині. Як не дивно, він є постійним супутником Святого Миколая і водночас його повним антиподом. Перші згадки про Крампуса з’явилися у німецькому фольклорі ще до появи християнства. Насправді ця істота – різдвяний чорт, втілення злого духу зими. Його ім’я походить від слова «кіготь».

Крампус

Якщо Святий Миколай приходить, щоб дарувати дітям подарунки, то функція Крампуса – карати неслухняних малюків. Причому своїх методів він абсолютно абсолютно не соромиться, використовуючи досить середньовічну педагогіку – поре різками, б’є, а то й просто може запхати в мішок і викинути в річку.

Однак, попри весь містичний негатив Крампуса, подекуди в Баварії та Австрії цей похмурий дядько дуже популярний. Йому навіть присвячено окреме свято – Крапустег. У цей день люди вбираються в костюм Крампуса і блукають вулицями, лякаючи один одного.

Увлін Увгун – головний пастух нового монгольського року. Що не дивно, у Монголії це свято водночас є і днем ​​пастухів та скотарів. До дітей він приходить у традиційному монгольському одязі скотаря: довгий кожух або шуба, велика лисяча шапка. На поясі в Увлін Увгуна сумка, в ній табакерка, кремінь і кресало. В руках – довгий батіг. Це традиційні атрибути кочівника, якому не страшні довгі подорожі та самотність.

Увлін Увгун

Роздавати подарунки дітлахам Увгуну допомагає його онука Зазан Охін (Снігова дівчинка) та хлопчик Шина Жила (Новий рік). При цьому зустрічають Новий рік монголці не опівночі, як ми, а рано-вранці в перший день року.

Одзі-сан та Сегацу-сан – японці завели собі цілих двох Дідів Морозів.

Сегацу-сан – персонаж традиційніший. Напередодні свят він цілий тиждень ходить по будинках і вітає всіх із прийдешнім Новим роком. Ці веселі 7 днів японці називають «золотим тижнем». Причому вітаннями все й обмежується, а подарунки малюкам купують та дарують батьки. «Пан Новий рік», як називають Сегацу-сана японці, одягнений у небесно-блакитне кімоно.

Одзі-сан та Сегацу-сан

Одзі-сан – повний аналог американського Санта Клауса. Одягнений у червону шубу, їздить на оленях та робить щасливими всіх дітей.

У найдавніші часи головною фігурою японського Нового року був бог Хотей ошо, один із семи богів щастя. Впізнати його було досить легко по величезному животу, великим вухам та оку на потилиці.

Підписуйтеся на наш Телеграм-канал і сторінку Відкритого в Фейсбук, щоб першими дізнаватися про найважливіші події Дніпра.