14 січня, ще до приїзду рятувальників на місце ракетного удару в Дніпрі, тренер з боротьби евакуював хлопчика і жінку з маленькою дитиною. Свій вчинок пояснити не може, каже – це було на інстинкті.
Про це Відкритому розповіли сам тренер Юрій Васецький, врятований хлопчик Ростислав Ярошенко та його мама, мешканка зруйнованого будинку на Перемозі Надія Ярошенко.
Коли у Дніпрі 14 січня стався вибух, Юрій Васецький був на прогулянці після спортивно-оздоровчого заходу. Де мешкають його підопічні по секції діти чоловік знає, адже всі майже з одного району. За словами тренера, тоді він від гучного звукового удару аж присів на землю.
«Я знав, що у тому будинку живуть знайомі: наша співробітниця та Надія з Ростиславом. Тоді без емоцій ми побігли туди. Шок був, коли побачили: немає двох під’їздів. Далі у мами Ростислава дізнався, що він сам удома – не зволікаючи побіг туди. Через піддашок амбулаторії на першому поверсі я заліз на другий. За мною також прямували хлопці. З їхньою допомогою ми евакуювали жінку з маленькою дитиною. Згодом я дістався 3 поверху, наразі не знаю як це зробив. Ймовірно спрацював адреналін та механічні дії. Тоді ще не було рятувальників у перші хвилини після удару. Через стовп пилюки у трикутному завалі з плит вискочив Ростик. Я був готовий побачити будь-що, але коли малий виявився живий, неушкоджений та ще й з наплічником – зрозумів, що пацан не пропаде! Дякуючи незнайомим хлопцям ми всі спустилися. Сказати, що я один його врятував – ні! Я б сам не впорався», – розповів Юрій Васецький.
Юрій Васецький
«Коли я пішов на боротьбу, пан Юрій був моїм тренером з 5 років. Він був іноді суворим, але добрим. До суботи ми не бачилися десь пів року. 14 січня я збирався на урок української мови: одягнувся, зібрав всі необхідні речі в наплічник. Я ненадовго затримався, і тоді стався вибух. Спочатку я подумав, що прилетіло не в мій під’їзд, а сусідній. Я нічого не бачив, на мене вилетіло вікно. Диму було багато, тому я не міг кричати, хоч й чув Юрія. Він мене гукав. Коли він мене забирав, тоді лиш я побачив – дому більше немає, зруйнований. Я дякую тренерові за життя!», – поділився 12-річний врятований хлопчик.
Ростислав Ярошенко
«Коли все це сталося, я закінчувала проводити наркоз дитинці. Працюю дитячим анестезіологом на лівому березі Дніпра. Потім подзвонив син з криками: «вікна, скло, дим, мама, що робити?!». Я заспокоювала його та казала, що саме треба робити. Потім вже Ростик розповів, що його врятував ТікТок, адже саме тому він затримався вдома. Син порушив всі правила, сидів на кухні одягнений, взутий та в телефоні. За це я його лаяла, але тепер розумію – саме ці фактори йому ймовірно врятували життя. Так от, останнє, що я почула від дитини, що сходин немає. Зв’язок з Ростиком зник. Далі – завдяки Юрію Валерійовичу моя дитина жива та здорова!», – розповідає матір врятованого хлопчика.
Ростислав та Надія Ярошенко
Надія з сином Ростиславом залишилися без дому. Якщо маєте змогу їм допомогти – реквізити далі:
