ЗМІ мають досвід роботи на війні з 2014 року. Однак, з тих пір минуло 8 років й у медіа прийшло нове покоління. Вести війну на інформаційному фронті не менш важливо, однак – журналіст має розуміти що можна розповідати та показувати, а що може нашкодити нашим ЗСУ й бути використано ворогом. А джерелом інформації зараз може бути будь-хто, маючи 100 та більше підписників. Й ця людина вже несе таку ж відповідальність, як й журналіст.
Отримати консультацію та поділитися нею з колегами з Дніпра, ми вирішили в ефірі телеканалу Відкритого від відомого журналіста, кореспондента BIHUS.Info, а нині добровольця – Олександра Курбатова.
Олександр Курбатов
Жодних фото, відео та адрес – лунають заклики в соціальних мережах. Насправді, журналісти можуть подавати інформацію та візуалізацію обережно, аби не нашкодити нашій армію та собі. Ані військові шпиталі, блок-пости, локації тероборони – знімати не варто. Однак, якщо вже ви хочете показати, наприклад, як чоловіки роблять протитанкові їжаки, це можна зробити без адресного плану приміщення, аби зона повітря не потрапила в кадр. Краще робити крупні плани, аби не було зрозуміло, яка локація на відео.
«Ні в якому разі не можна давати будь-які орієнтири ворогу, це не просто адресний план. Ворог може прив’язатися навіть до характерно стовпа, дерева, вивіски. Яскравий приклад — моє фото на ФБ з синім мікроавтобусом. Ви бачите, не видно жодної деталі, ми вибудували кадр так, аби не було ніяких орінтирів де це знято. По-друге, я на фото закреслив колір стрічки в мене на рукаві, залишки від номеру», – навів приклад публікації Олександр Курбатов.
https://www.facebook.com/kurbatov.aldr
Також Олександр каже, краще не знімати обличчя військових, аби ворог не зміг натиснути на родичів наших захисників. З цього приводу можна напряму запитати у військовослужбовців чи варто це робити. Варто також оцінити обставини роботи на зйомці.
«Будь-ласка, навіть заради найкращих кадрів не лізти під кулі. Завдання журналіста – показати, що відбувається, а не загинути героїчно», – радить Олександр Курбатов.
Робота місцевих телеканалів не менш важлива, ніж мовлення загальнонаціонального марафону в Україні, вважає експерт.
«Місцеві канали мають працювати! Інше питання, зараз у всіх журналістів обмежений ресурс, бо немає жодної реклами. Тому було б добре, аби місцеві телеканали Дніпра як й національні, об’єднали зусилля. І якісно готували свої матеріали, не втрачаючи глибини й оперативності. Це б показувало, що відбувається в місті. Ну яка зараз конкуренція? Яка? Людина має знати, куди в Дніпрі бігти, що їй робити у кризовій ситуації, і таке подібне», – закликав Олександр.
Також медійний експерт Олександр Курбатов прокоментував виступ з плакатом «ні – війні» російської журналістки під час прямого ефіру одного з пропагандистських каналів. Це був фейк або героїчний вчинок – детальніше дивіться в відео.
