Чому у Дніпрі рятувальники ніколи не прощаються | Відкритий

Чому у Дніпрі рятувальники ніколи не прощаються

Про те, як рятувальники Дніпра відзначають своє професійне свято, а також про історії з традиціями у прес-центрі Відкритого розповів заступник начальника Дніпровського міського управління Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області Сергій Старостенко.

Державна служба України з надзвичайних ситуацій реалізує державну політику у сферах цивільного захисту та техногенної безпеки на територій нашої держави: гасіння пожеж, ліквідації аварій, діяльність аварійно-рятувальних служб. Заступник начальника Дніпровського міського управління Головного управління ДСНС України Сергій Старостенко вирішив трохи розповісти саме про історію становлення служби.

«Хотілося б сказати, що становлення нашої служби пройшло тривалий та нелегкий час. З початку 90-х років це була просто пожежна охорона у складі Міністерства внутрішніх справ, а у 2000-х роках  створилося Міністерство з надзвичайних ситуацій, яке було реорганізовано, і створена Державна служба з надзвичайних ситуацій України», — сказав Сергій Старостенко.

Сьогодні, 17-го вересня, рятувальники відзначають своє професійне свято. У цей день традиційно проводяться різноманітні цікаві заходи та навіть організовуються концерти, де зазвичай відбувається вручення пам’ятних призів чи відзнак за службу, а також вшановується пам’ять тих, хто загинув під час виконання рятувальної операції. Кожного дня бувають різноманітні ситуації, коли людині необхідно діяти швидко та відповідально, тому Сергій Старостенко поділився деякими з таких:

«Свій перший виїзд я здійснив у місті Черкаси. Це було таке бойове хрещення, бо виїзд на пожежу у квартирі, тобто я брав участь у гасінні пожежі. А коли я почав працювати у місті Дніпро вже на посаді інспектора, то мені дуже запам’ятався виїзд в АНД район близько до вулиці Передової, де знайшли гранату часів Другої світової війни», — сказав він.

Сергій Старостенко також додав, що, як правило, співробітники Держслужби з надзвичайних ситуацій не мають забобонів та певних традицій. Можливо, в якихось окремих групах вогнеборців дотримуються однакових правил, але йому про це достеменно невідомо. Однак про одну з особливостей спілкування рятувальників він все ж розповів.

«Чесно, не можу вам точно сказати. Треба з нашими пожежними поспілкуватися. Але серед забобонів та прикмет дещо є. Наприклад, працівники нашої служби, коли йдуть після зміни додому, ніколи не прощаються один з одним, щоб не зустрітися на пожежі чи ліквідації якоїсь іншої надзвичайної ситуації», — зазначив рятувальник.

Теги:

Оцените этот материал: