Інтерв’ю з Сенічкіним до Дня ТБ: про турецьке коріння, дніпровських колег та казуси зі шкарпетками (ЕКСКЛЮЗИВ)

Не встигли телевізійники відійти від одного професійного свята, як непомітно підкралося інше. Сьогодні відзначають Всесвітній день телебачення. З цієї нагоди Відкритий поспілкувався з ведучим відомої ранкової програми «Сніданок з 1+1» Русланом Сенічкиним, який, до речі, родом з Дніпра.

Інтерв’ю з Сенічкіним до Дня ТБ: про турецьке коріння, дніпровських колег та казуси зі шкарпетками (ЕКСКЛЮЗИВ) - рис. 1

 Які казусні ситуації відбувалися з вами в прямому ефірі?

– За дев’ять років багато казусних історій було. Іноді гримери не встигають відійти від мене, починається пряма трансляція, і вони ховаються під стіл. Нещодавно ми з Єгором Гордєєвим вели разом ефір і у нього потрапила штанина під шкарпетки. А його починають показувати крупним планом, але одночасно до нього підповзає оператор і починає підправляти йому одяг. Колись у нас картина висіла. Віталій Кличко був гостем у студії, здається, то був 2011 чи 2012 рік, він сів на диван і штовхнув нашу декорацію, картина впала. Одно разу я витер собі лоба серветкою прямо в ефірі і частина серветки у мене опинилася на лобі, з якою я продовжив вести прямий ефір впродовж 5 хвилин, поки не почалась реклама і до мене не підійшли гримери.

Інтерв’ю з Сенічкіним до Дня ТБ: про турецьке коріння, дніпровських колег та казуси зі шкарпетками (ЕКСКЛЮЗИВ) - рис. 2

Кого пам’ятаєте з викладачів Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара?

– Звісно пам’ятаю Володимира Демченко, який є деканом факультету систем і засобів масової комунікації, доктор філологічних наук, професор. Він був керівником моєї дипломної роботи. Також пам’ятаю заступника декана факультету Лілію Тимченко, і Олену Рихальську, яка у нас викладала психологію. Зараз вона медійна особа і є експертом в багатьох телешоу центральних телеканалів.

 З ким із дніпровських журналістів підтримуєте зв’язок?

– Ні з ким не підтримую. Так сталося, що я в 2004 році поїхав з Дніпра. Тоді я працював одночасно на двох радіостанціях діджеєм, ведучим новин і кореспондентом-журналістом у філії інформаційного київського агенства. Працював у продакшені та в рекламних агенціях. Крім цього, працював на телебаченні, паралельно вів фінансово-економічну програму. І також у мене була комп’ютерна рубрика в іншій програмі. Тобто можна нарахувати 6 робіт одночасно. Я зрозумів, що вище голови своєї не стрибну, і що кадровий і мотиваційний потенціал в Дніпрі вже використав. Хотілося більше заробляти і мати прогрес. Я вирішив поїхати в Київ, через півтора-два роки у столиці я з’явився на телебаченні як ведучим новин і пішов далі, далі, далі… Тому так і склалося, що зв’язків з журналістами з Дніпра не підтримую.

Зараз, крім роботи у «Сніданку з 1+1», ви ведете ще кулінарну рубрику «Правила Сніданку».  Яким чином вона пов’язана з відомим  благодійним проєктом «Здійсни мрію»?

– Я дуже щасливий, що зараз паралельно зі своєю роботою в «Сніданку з 1+1» можу бути дотичним до соціальних благодійних і шляхетних процесів. Наприклад, до проєкту «Здійсни мрію», куратором якого є моя колега Лідія Таран. Колись ми з нею починали разом вести «Сніданок». Проєкт допомагає багатьом дітям повірити в те, що мрії можуть здійснюватися. Багато малюків були і на кулінарному майданчику у «Правилах Сніданку», з багатьма я готував страви, тому що багато з них хотіли зустрітися зі мною на кухні та приготувати щось смачненьке разом. Я був задоволений, що таким чином теж можу долучитися до проєкту «Здійсни мрію» і допомогти багатьом дітям повірити в те, що немає нічого неможливого для них.

Інтерв’ю з Сенічкіним до Дня ТБ: про турецьке коріння, дніпровських колег та казуси зі шкарпетками (ЕКСКЛЮЗИВ) - рис. 3

У цьому році ви виявили у себе турецьке коріння. Як це сталося?

– За тестами, які визначають генетичні дані людей: хто вони за національністю, скільки у них родичів, де вони живуть і т. д. Плюс я порадився з істориком, який вивчав мій родовід. До речі, про турецьке коріння мама казала мені ще з самого дитинства. Найближчим часом я збираюся знов до Туреччини. Коли я буваю там, до мене місцеві звертаються турецькою мовою і думають, що я турок. До кінця року ми з проєктом «Здійсни мрію» допоможемо одній дівчинці, яка прагне поїхати до Стамбула.

Інтерв’ю з Сенічкіним до Дня ТБ: про турецьке коріння, дніпровських колег та казуси зі шкарпетками (ЕКСКЛЮЗИВ) - рис. 4

Що побажаєте працівникам телевізійної сфери з нагоди свята?

– Бажаю бути чесними, перш за все, перед собою. Відчуття справедливості має бути у кожної людини, тому що це, так чи інакше, модератор нашого внутрішнього світу.

Інтерв’ю з Сенічкіним до Дня ТБ: про турецьке коріння, дніпровських колег та казуси зі шкарпетками (ЕКСКЛЮЗИВ) - рис. 5

 Матеріал підготовлено за сприяння прес-служби «1+1». Всі фото – власність «1+1».

Теги: