Населення Дніпра все більше звертається до давніх традицій на Різдво | Відкритий

Населення Дніпра все більше звертається до давніх традицій на Різдво

Як святкували Різдво наші пращури: старовинні обряди та традиції,— про це у прес-центрі Відкритий розповіла завідувачка зразкового центру української культури «Коло Калинове» міського палацу дітей та юнацтва міста Дніпро, культуролог Валентина Бандур.


«Зимовий цикл розпочинався зі свята Видіння або Третьої Пречистої. Говорили так: «Видіння прийшло — свят навело». Потім було свято Катерини, коли дівчата загадували на долю. Далі — Андрія Первозваного: дівчата та хлопці кусали калиту та придивлялися один до одного. 14 грудня — День Святого Наума, що «наведе на ум». Гарний час віддати дитину до науки. І потім — День Святого Миколая та, безпосередньо, очікування Різдва», — розповідає Валентина Бандур.По словам культуролога, зараз Різдво – це більш розважальне свято. Але населення починає все більше звертається до давніх традицій.
«Взагалі Різдву передував 40-денний піст. Тобто, готуючись до святкувань, люди проходили очищення. Також готували приміщення: білили, робили прикраси своїми руками. Святий вечір — 6 січня — очікувала вся родина. Одягалися святково, вносили солом’яний оберіг — дідуха та ставили його на покуті. Застеляли стіл сіном, по 4 кути клали часник, а в центр – запалену свічку. Обов’язково готували 12 пісних страв», — продовжує Валентина Бандур.
Як розповіла культуролог, Різдво – це родинне свято, яке святкувалося вдома. Сім’я читала молитву та «запрошувала» померлих родичів до столу. Кликали Мороза кутю їсти, бо так намагалися його задобрити. Солом’яний оберіг знаходився у хаті протягом різдвяного тижня, а його присутність привносила в родину святковий настрій.

Раніше ми розповідали, що у Дніпрі підбито підсумки конкурсу анімації про права людини.

Теги:

Оцените этот материал: