Про Дніпро: де розташований найкоротший проспект міста

Дніпровський проспект імені Пилипа Орлика є найменшим у місті, хоча спочатку планувався як грандіозний проект. 

Про історію його створення і місце розташування читайте у матеріалі Відкритого.

Проспект існує на картах Дніпра вже понад 60 років. Планувався він як масштабний проєкт об’їзного шляху. Втім, від “масштабності” залишилася лише історія, адже за площею зараз проспект займає всього лише три квартали міста.

У 50-тих роках минулого століття його назвали на честь леніна. До списку вулиць міста проспект було внесено у 1956 році. У 2015 році він був перейменований на честь Пилипа Орлика.

Пилип Орлик – український державний, політичний та військовий діяч. За життя побував генеральним писарем (1702–1709 рр.), поетом та публіцистом. Окрім цього, він був гетьманом Війська Запорозького у вигнанні протягом 1710–1742 років. Став одним із упорядників «Договорів і постанов» — першою у історії української Конституції (1710 р.)

“Договори та постанови” Війська Запорізького

У документі було визнано протекторат Карла XII над Україною, втім чітко розподілялася гетьманська та державна влада. Правили Гетьман та Гетьманська рада (яка налічувала старшину, по одному полковнику із кожного полку). Цей документ став “пам’ятником” європейського Просвітлення у документах. Норми, що були внесені до нього, з’явилися у текстах країн Європи лише у кінці 18 сторіччя.

Проспект, який ми спостерігаємо наразі, є недобудованим великим проектом. Будівництво відбувалося у період з 1960 по 1970 роки, час “хрущовок” та “брєжнєвок”, через це видатних пам’яток архітектури поблизу не знайдеш.

У 1950 роках проспект був лінією кордону міста Дніпро, але через десять років масштаби міста зросли, що спричинило транспортне навантаження. Через те, що Дніпро стоїть на балках та пагорбах, пересуватися ним не зовсім легко. Тож будівництво магістралі, яка б вирішила транспортну проблему, почали у 1960 році.

«У генеральному плані розвитку міста архітектори передбачили створити великий проспект, який приблизно посередині між проспектами Пушкіна та Тітова пройде через місто та з’єднає основні магістралі, що тягнуться з півночі на південь. Ця нова магістраль пройде через усі балки на потужних естакадах. Проїжджа частина у місцях перетину з проспектом Кірова, Чичеринської, Робочої та Дніпропетровської [Героїв Сталінграда – М.К.] вулицями опускатиметься в тунелі, і, таким чином, транспорт рухатиметься без затримок», – пише Дніпровське видання у червні 1968.

Спеціалістами було заплановано побудувати магістраль довжиною 8 кілометрів, шириною – 60 метрів. У західному напрямку проспект мав йти від вулиці Робочої до Кайдацького мосту, у східному – від проспекту Гагаріна до Набережної.

Таким чином проспектом можна було б пересуватися від Набережної Перемоги до проспекту Петровського та на лівий берег міста. Проект не відтворили у реальність, але й не позбулись. Досі задумка трансформується і переходить із старих планів будівництва у нові.