Як подбати про емоційну безпеку у спілкуванні з військовими 

Вже понад 10 років в Україні іде війна, а цивільні досі мають труднощі у спілкуванні з військовими. Це призводить до негативних наслідків як для самих захисників, так і їхніх родин. 

Про це Відкритому розповів психолог Максим Реуцький.

Як подбати про емоційну безпеку у спілкуванні з військовими  - рис. 1

Максим Реуцький

Початок війни і те, через що пройшли наші захисники до сьогоднішнього дня – дві різні речі. І цю відмінність важливо враховувати під час спілкування з ними. Неправильний підхід до діалогу може завдати їм моральної шкоди, викликавши почуття провини, і навіть стати причиною СЗЧ (самовільного залишення частини).

“Просто не питати про війну – замало для емоційної безпеки при спілкуванні з військовими. Повірте, вони самі усе розкажуть вам, коли настане час. Коли захисник повертається з фронту, головне не “нападати” на нього з купою усіляких історій та розповідей про те, наскільки сильно тут змінилося життя. Їм треба час. Армія – це місце несвободи. Повертаючись додому, військовий наново буде адаптуватися до всього, що його оточує, наново звикати до свого рідного дому, родини та всього побуту. А ваша задача – якомога м’якше допомогти йому це зробити. Був нещодавно такий приклад, поділився зі мною солдат розповіддю. Каже, я кілька днів ходив у себе по дому, шукав сміттєве відро, і незручно навіть було спитати в дружини, куди вона його переставила, бо я ж удома. А потім дружина відповіла, що прибрала його зовсім, поки сама була, адже не було в ньому необхідності. Так ось до чого я. Для них і нова штора, і переставлений стілець, і інші деталі – все те, до чого треба звикнути з часом. Повернення додому для бійця – культурний шок. Період адаптації може тривати і пів року, але дайте йому хоча б тиждень на це звикання. Не просіть одразу щось ремонтувати чи прибивати полицю. Потерпіть, почекайте”, – говорить Максим Реуцький.

За словами психолога, дзвінки від рідних з побутовими проблемами до військовослужбовців, які на фронті, провокують в них почуття провини. Вони відчувають себе безсильними і безпорадними. Адже перебувають там, а допомога потрібна вдома. Тому часто виникають ситуації, коли вони просто тікають, навіть самі того не усвідомлюючи.

Більше дивіться у відео:

Підписуйтеся на наш Телеграм-канал і сторінку Відкритого в Фейсбук, щоб першими дізнаватися про найважливіші події Дніпра.

Теги: , , , , , , ,