Як розпізнати та вилікувати посттравматичний стресовий розлад

Лише за 2 місяці 2024 року діагноз «ПТСР» отримали вже понад 3,2 тисячі українців.

Про симптоми й причини розвитку розладу, а також про те, як допомогти людині з його проявами – в етері програми «Шах і мат» на телеканалі «Відкритий» розповіла лікарка-психіатриня Центру Ментального здоров’я Дніпропетровської обласної клінічної лікарні ім. І. Мечникова Анна Ткаченко.

Нині близько 60% пацієнтів Центру, що мають ПТСР, припадає на військових. За словами генерального директора лікарні Сергія Риженка, з ними активно працюють психологи, психіатри та психотерапевти.

«Поранення у якомусь сенсі краще забуваються. А от ментальні травми призводять до важких наслідків – це і нічні кошмари, і проблеми на роботі, дратівливість, розлучення та драми у сім’ї. Дуже багато думок про суїцид. Для нас важливо, щоб такі люди не з’їхали у депресію та більш тривожні стани – адже їх досить складно лікувати», – розповідає він.

ПТСР є реакцією на перенесену стресову ситуацію, яка становить загрозу для життя, фізичної повноцінності людини або осіб з її оточення. Це можуть бути як військові дії, так і катастрофічні ситуації, напади, зґвалтування чи домашнє насилля.

«Психіка більшості людей самостійно справляється з наслідками, однак у 10-30% все ж діагностують ПТСР. Його основними проявами є нав’язливі спогади, так звані флешбеки – короткочасні та яскраві повторення переживання травматичної події. Вони можуть бути у вигляді нічних кошмарів, недиференційованої тривоги, переживань гострого психологічного дискомфорту у ситуаціях, які нагадують або асоціюються з такою подією. Серед інших «дзвіночків» – психомоторне збудження, підвищена дратівливість, спалахи невмотивованої агресії або емоційного притуплення», – коментує Анна Ткаченко.

Симптоми розладу виникають у період від 3 до 6 місяців після психотравмуючої події, рідше – після декількох років. Первинною ланкою лікування стають травмофокусовані методи психотерапії, додатково може призначатися медикаментозна.

«Якщо людина страждає від депресивних станів та розладів сну, необхідним стає супутнє звернення до психіатра. Пацієнти з ПТСР нерідко вдаються до спроб самогубства, причому чоловіча смертність в такому випадку вдвічі вища за жіночу. Чоловіки рідше звертаються за допомогою, більш схильні до зловживання психоактивними речовинами та алкоголем, використовують більш смертоносні методи самогубства. Окрім цього, ми говоримо про самогубства серед військових і ветеранів, де кількість чоловіків відсотково перевищує частку жінок», – відзначає лікарка.

За її словами, людина з ПТСР може навіть не приховувати своїх намірів: вести розмови про смерть, розробляти відповідний «план», роздаровувати речі та складати заповіт. Але насторожувати повинні й інші фактори – відстороненість, різкі коливання настрою або ж конфліктна поведінка, яка зазвичай не притаманна їй.

«Якщо ви маєте підозри щодо суїцидальних думок у когось із оточення, не бійтеся поставити прямі запитання. Дайте зрозуміти, що ви поруч і готові людину вислухати, вам не байдуже на її стан. У момент розмови уникайте планів на далеке майбутнє, будьте з людиною тут і зараз. Допоможіть пошукати контакти фахівців, лінії «гарячої допомоги», хоча б анонімні», – радить пані Анна.

Детальніше про ПТСР та його прояви дізнавайтеся у відео.

Підписуйтеся на наш Телеграм-канал і сторінку Відкритого в Фейсбук, щоб першими дізнаватися про найважливіші події Дніпра.