Дніпровський журналіст Віктор Ожогін одним із перших став на захист країни на початку повномасштабного вторгнення. Після двох поранень та реабілітації знов повернувся до Нацгвардії, цього разу – на тилову посаду.
Про нові завдання та виклики, а також про те, як працює система військового рекрутингу та чому воювати доведеться всім – старший офіцер служби по роботі з особовим складом 31 Бригади ім. генерал-майора Олександра Радієвського НГУ розповів в етері програми «Шах і мат» на телеканалі «Відкритий».
Віктор Ожогін – учасник найзапекліших боїв на Луганщині та Донеччині. Перше уламкове поранення дістав під Лиманом, друге – у боях поблизу Кремінної. За час реабілітації його оперували 8 разів, тож, зважаючи на стан здоров’я, на «нуль» повернутися все-таки не зміг.
«А от в тилу допомагати ще маю сили. Як колишній журналіст, маю досвід такої роботи: проводити розслідування щодо полеглих, поранених та зниклих безвісти побратимів. Часом треба поїхати «на передок», пошукати інформацію там. Багато писати. Робота непроста, бо лінія фронту постійно змінюється. Але важлива, адже родини зниклих чекають на своїх воїнів – для них це хоч маленька, але надія», – розповідає Віктор Ожогін.
31 бригада НГУ однією із перших розгорнула рекрутингову кампанію. Серед найбільш затребуваних вакансій – фахівці-інженери та оператори безпілотних літальних апаратів. Добровільно долучатися до війська закликає і Віктор Ожогін: за його словами, служити доведеться усім чоловікам призовного віку.
«Поки бажаючих не так багато, як хотілося б. Але все одно є хлопці, які приходять, підписують контракт із Національною гвардією та ідуть служити. Існує дуже велика потреба в людях – оскільки ті, хто йшов воювати у перші дні війни, виснажені фізично й психологічно. Потрібна заміна, «молода кров». Чоловіки, що зможуть з честю виконувати завдання, які стоять перед Збройними силами та Нацгвардією», – підкреслює він.
З травня в Україні вступив у силу новий закон про мобілізацію. Згідно документу, чоловіки призовного віку мають 60 днів, аби оновити військово-облікові дані одним із доступних способів.
«На мій погляд, це треба було робити з першого дня: всім стати на облік і чекати своєї черги. Наведу сумну статистику, але воюють тільки 10% чоловіків призовного віку – 90% ще не починали. Їх треба готувати, тому що ворог дуже серйозний. Не слід недооцінювати сили росіян: як би ми їх не називали, але це не «зеки» і не «мобіки». Є елітні підрозділи, які постійно поповнюються. Звісно, у нас є перевага – ми на своїй землі, захищаємо сім’ї, дітей та онуків. Але вони зайшли на нашу територію із місією далеко не визволення. Ситуації в Авдіївці, Бахмуті, Соледарі та й будь-якому місті Донбасу тому підтвердження. Цих міст вже просто не існує», – наголошує Віктор Ожогін.
Він також переконаний, що демобілізація найближчим часом неможлива. Адже на фронті особливо потрібні люди з бойовим досвідом: ті, що можуть стати інструкторами та готувати нову зміну.
«Є військові, які на фронті вже 11-й рік – вони пройшли війну повністю. Звісно, у випадку демобілізації частина пішла би додому: неодноразово поранені, травмовані фізично. Вони цього потребують. Але сьогодні військовозобов’язані проходять 60-денну підготовку, перш ніж стати до війська та зі зброєю в руках захищати Батьківщину. І нам потрібні ті, хто передаватиме цей досвід», – вважає військовий.
Повне інтерв’ю з Віктором Ожогіним – далі у відео.
