День пам’яті Героїв Майдану очима учасників Революції Гідності | Відкритий

День пам’яті Героїв Майдану очима учасників Революції Гідності

Сьогодні в Україні відзначається День пам’яті Героїв Майдану. Рівно 5 років тому в Києві стався масовий розстріл людей на Майдані Незалежності. В історію України ці люди увійшли під назвою «Небесна Сотня», оскільки всього під час протистояння в грудні 2013 — лютому 2014 років загинуло близько 100 осіб.

Про свою участь в тих подіях, а також про те, чому в Україні люди не стали жити гідно, розповіли під час прес-конференції в медіа-центрі телеканалу «Відкритий» безпосередні учасники Революції Гідності — Дмитро Синиця, фахівець з цивільного захисту, і Максим Музика, радник міського голови Дніпра, голова робочої групи з питань оптимізації управління парками міста.

«Я потрапив на Майдан 1-го грудня 2013 року після того, як “Беркут” жорстоко розігнав студентів. Як відомо, тоді вони вийшли за європейську інтеграцію нашої держави. Після того, як це відбулось, до Києва почали з’їжджатися люди з усієї країни. В усіх була різна мотивація, проте більшість з нас не хотіла жити під керівництвом тодішньої влади. Це було прагнення відновити справедливість в себе вдома», — каже Максим Музика. Він додає, що в ті дні він знаходився в КМДА (Київська міська державна адміністрація), де знаходився штаб протестувальників і допомагав пораненим.


На його думку, попри повалення режиму Януковича, Майдан не закінчився — «він відклався».

«Ніхто з нас не очікував, що будуть загиблі. Ніхто не очікував на війну з боку Російської Федерації. Також ми не здогадувались, що політична еліта України не зміниться, а дехто взагалі змінить георгіївську стрічку на вишиванку і домовиться з тими, хто прийшов до влади. Проте їхня сутність не міняється. Майдан завершиться тільки тоді, коли зміниться система, коли бізнес відійде від влади, а сама влада буде належати народу», — ділиться своїм досвідом Максим Музика.

Дмитро Синиця був учасником трьох Майданів: 2004-го року (Помаранчева революція), протистояння в Києві та штурмі Дніпропетровської ОДА 26 січня 2014 року. Він каже, після «помаранчевого» Майдану він втратив віру у зміни, проте знову набув її з початком Революції Гідності.

«На це мене надихнув мій син. У 2004-му році йому було 10 років, в 2014 році — 20. Спочатку в нас були розбіжності, проте потім ми разом брали участь в київському і дніпропетровському майданах. Зокрема, під час подій біля Дніпропетровської ОДА він вийшов з маленьким українським прапором, за що його побили тітушки», — каже Дмитро Дмитрович.


За його словами, родинам загиблих влада виплатила компенсацію, проте винних досі не покарано. Тодішніх формальних лідерів опозиції (Арсеній Яценюк, Віталій Кличко і Олег Тягнибок) він іронічно називає: «Трус, Балбес и Бывалый».

«Всі без виключення 450 депутатів Верховної Ради мали би прохати пробачення на колінах перед українським народом за те, що ми отримали стільки смертей, які могли би не мати», — ділиться своєю думкою Дмитро Синиця.

Нагадаємо, сьогодні в Дніпрі вшановуватимуть пам’ять Небесної Сотні.

Теги:

Оцените этот материал: