У Дніпрі безкоштовно надають допомогу колишнім в’язням концтаборів, які були вивезені під час Другої світової війни до Німеччини

Про свою біографію та першу в Україні організацію колишніх в’язнів концтаборів у прес-центрі Відкритого розповіла колишня ув’язнена, яка народилася у полоні, Євдокія Варшавська.

За словами Євдокії Варшавської, у жовтні 1942 року її маму вивезли до Німеччини, далі до Австрії. Перебуваючи на примусових роботах разом з іншими остарбайтерами, вона виснажливо працювала, голодувала, часто хворіла.

«У мами була дуже рідкісна група крові, перша негативна, тому увесь час її використовували як донора. Коли її організм довели до зневоднення, вона потрапила у госпіталь, саме там і познайомилася з поляком — моїм майбутнім батьком. У жовтні 1945-го народилась я, а наприкінці року мої батьки отримали змогу переїхати в Україну» — розповіла гостя прес-центру.

По дорозі додому, через бомбардування, сім’я змушена була зупинитись на три місяці в Румунії. Звідти батька забрали в армію, а молода мати з дитиною все ж таки доїхала додому в Україну, в Магдалинівський край, — продовжила пані Євдокія.

«Коли ми приїхали додому, наша рідня не прийняла нас, бо вважалося, що моя мама зганьбила весь рід, повернувшись з полону зі мною. Ми не змогли залишитися у своїй хаті, але нам пощастило, добрі люди дали нам притулок. А через пів року до нас приїхав мій батько. Коли я пішла до школи, мене почали цькувати: називали байстрючкою і ніде не приймали, не брали в гуртки, зі мною ніхто не хотів дружити, внаслідок чого у мене впала самооцінка. Я дуже болісно переживала цю образу. До останнього класу наді мною знущалися, бо ця категорія людей ніким не була захищена. І лише у 1992 році, коли нас визнали потерпілими, у нас з’явився захист», — розказала Євдокія Дмитрівна.

Згодом колишні в’язні концтаборів, вивезені під час Другої світової війни, об’єдналися і створили першу в Україні організацію в’язнів, яку очолила Людмила Кочержина.

«Завдяки їй ми тримаємося всі разом. У нашій організації є проєкти, які дозволяють підтримувати один одного. Ми проводимо лекції на різні теми, наші волонтери безкоштовно доставляють ліки немобільним людям, привозять миючі засоби, підгузки, ходунки та інші допоміжні засоби, яких потребують наші підопічні. Так само добре нам допомагає німецька сторона, яка фінансує оздоровлення людей в санаторіях та, при необхідності, проведення операцій», — прокоментувала спікерка.

Згідно з розповіддю Євдокії Варшавської, лише в Індустріальному районі нашого міста проживає 95 в’язнів, шість з яких зовсім не виходять на вулицю, адже їм за 90 років.

Раніше ми розповідали про зелену воду: чому цвіте Дніпро і як зупинити екологічний катаклізм.