Заснував імперію надійних дверей і замків у Дніпрі: Сергій Ковалевський про життя та бізнес під час війни

Підприємець Сергій Ковалевський створив у Дніпрі центр із захисту нерухомості. Його замки та спецзасоби вважаються одними з найкращих у світі.

Про життєвий шлях та становлення у професійній діяльності Сергій Ковалевський розповів у програмі «Український характер» на телеканалі Відкритий.

Сергій Ковалевський народився 5 квітня 1991 року у селищі Слобожанське Дніпропетровської області. З дитинства мав жагу до навчання та підприємницької діяльності. У шкільні роки продавав виноград на базарі та працював діджеєм.

– Розкажіть про своє дитинство і перші кроки в роботі?

«У школі продавав виноград. Коли починав, ціна була висока. Виноград був у преміумсегменті. Тобто дорожче, ніж, наприклад, персики або смородина. Його не було вдосталь у торгових мережах. А якщо і з’являвся, то не завжди відповідав смаковим уподобанням клієнта. Для когось надто солодкий, комусь терпкий. А потім почався спад у ціні. У супермаркетах з’явився турецький виноград, який коштував дешевше. І все більше людей почали вирощувати виноград та продавати його. Пам’ятаю, як у нас добре вродили яблука – білий налив. А на ринку їх практично не було. 10 відер пішло як з аукціону по стуку молотка – продано, продано, продано. І я – задоволений собою школяр – їхав додому.

Я також був діджеєм. У 10 класі крутив шкільну дискотеку. У мене були дуже добрі стосунки з учителем музики. І вона подала цю ідею. З усією серйозністю я підійшов до питання. За свої гроші орендував обладнання у місцевих діджеїв із Ювілейного. Директор школи дозволив збирати з учнів гроші за вхід, щоб поліпшити матеріально-технічну базуф школи. Але перший млинець вийшов грудкою. З умовних 1000 грн, які я вклав у оренду, за дискотеку вдалося зібрати лише 700 грн. Я був би не я, якби зневірився і зупинився. Згадав усі свої бізнес-навички, які застосовував, коли торгував фруктами на ринку. Все прорахував і для наступної дискотеки знайшов дешевше обладнання. Крок за кроком наша шкільна дискотека стала модною. До мене приєдналися двоє друзів. І разом ми сколотили невелику музичну компанію – 2 діджеї та тамада. Так дискотека стала ще популярнішою та приносила більше грошей. На зароблені кошти ми купили власне діджейське обладнання. А згодом стали на весіллях підробляти»

– Як зробили перші кроки у підприємницькій діяльності?

«Спочатку я не збирався це робити. Так вийшло, що у мене було велике бажання у 18 років придбати власний автомобіль. Я працював на різних роботах. І шпаклював, і маляром був. Мене познайомили з людиною, яка займалася замками вже тоді. Виявилося, що потрібно купувати інструменти для розвитку. У мене було 2 000 доларів, які я збирав на автомобіль. Ми взяли та поїхали з моїми грошима в Київ купувати інструмент для відкриття замків. Почалися перші виклики, та ця людина зникла. У мене є інструмент, з яким я не знаю, що робити та кому він потрібен. І все. Немає знань, немає клієнтів, нічого немає. Я почав давати рекламу в газеті. Навіть на перехрестях стояв»

– З якими першими невдачами стикнулися?

«Я вважаю, що у будь-якій справі починаються здобутки, а між ними є чорні смуги. В один момент мене пограбували. Вкрали багато інструментів і замків. З глушилкою GSM прийшли, розбили вікна в моєму авто і все винесли. Товару було багато»

– Знайшли тих злодіїв?

«Ні, злодіїв не знайшли. Потім шукав по ломбардах ці інструменти, тому що вони були рідкісними. Там замки та все інше. Тисяч 10 000 доларів тоді те оцінювалося. Дорожче, ніж машина була. Якщо казати з досвіду на теперішній час, то головне – не зупинятися, а рухатися і продовжувати життя»

– Ви заснували центр із захисту нерухомості. Скажіть, якими повинні бути двері, які надійно захищають оселю?

«Зазвичай в надійних дверях використовується метал. 2-3 міліметри щонайменше. Повинні бути спеціальні марганцеві пластини. Це сплав металу, який дуже важко просвердлити, перерізати. Є такі запити, щоб не від людей захищатись, а від уламків, від ракет. Тоді, коли треба захист максимальний, спеціально укріплюємо двері, щоб не було такого, що двері витримали, а зовнішні частини округу дверей – ні»

– Скільки цехів має виробництво дверей?

«Три цехи має, щоб народилися ці гарні двері. Перше — це метал. Він заїжджає, нарізається, зварюється, приварюється лист металу, спеціальні бронепластини, потім це все фарбується, приїжджає до нас. Після цього вставляються замки, декоративні панелі, перевіряється все і потім вже їде до клієнта на монтаж. Ми спеціалізуємося на тому, щоб зробити все безпечно і будь-яких розмірів, виходячи з побажань клієнта»

– Які найміцніші двері?

«Все залежить від кількості ребер жорсткості. Ребра жорсткості по всій конструкції, як кістки у людини, а потім гарний лист металу, там 2-3 міліметри, і потім ще бронепластини, які захищають замки. Тому що правильно треба його приварити. Це фах, на який не один рік треба вчитися. Нормально їх пофарбувати, щоб не було ніяких цяточок. Ми конструюємо двері, які максимально захищають приміщення»

– Скільки потрібно зробити шарів, щоб двері виглядали дуже ефектно?

«Це порошкове фарбування називається. Два шари наносяться. Перший – це ґрунт, що ми зараз бачимо на дверях. А другий – зараз будемо фарбувати. Потрібно, щоб був компресор, фарба і, звичайно, супервайзер і з великим досвідом фахівець. Колір дверей замовник обирає сам. Можна хоч рожевий, фіолетовий, жовтий, білий, який завгодно. Грунт у нас якісний, на 100%  захищає від корозії. А фарба – це декоративний елемент, який дає колір»

– Ваша дружина хотіла працювати разом з вами чи намагалася створити щось своє?

«Так, вона займалася макіяжем. Раніше працювала сама на себе. Кабінет був повністю відкритий, розвивала особистий бренд»

– Ви хотіли би, щоб діти пішли вашим шляхом, продовжували вашу справу?

«Звичайно так, але я вважаю, що вибір повинен бути у кожної людини свій. Тобто, якщо у дитини є, наприклад, хист до танців чи малювання, чи там, не знаю, до математики, то хай краще реалізує себе у тому напрямку»

– Чи є в Україні під час війни можливості поїхати з дітьми кудись?

«Так, є можливість. В Чернігів їздив, у мене була виставка, і родина там відпочивала, і я поєднував приємне з корисним. І на виставці побував, і відпочив. Так само їдемо скоро в Умань. Там буде і навчання, і з родиною теж час планую приємно провести»

– Які амбітні цілі ви для себе вже поставили та до чого хочете йти?

«Коли зроблена якась річ, краще не бути балаболом, а на ділі показати свої досягнення»

– Чи є якісь улюблені страви?

«Ні, зазвичай ввечері не я готую. Борщ ніколи не готував, якогось нема бажання. А от щось з тістом, всякі сирники, запіканки, такі штуки. Так, я готую. Тобто буває щось мучне, навіть піцу якусь, пиріг зробити. Це виходить. Сніданки через день фактично готую»

– В яких країнах і містах ви вже побували?

«Так вийшло, що ми з дружиною дуже багато подорожували. Нам дуже подобалося мандрувати на автобусі. Бачиш набагато більше реального життя. Тому що зазвичай, коли приїжджаєш кудись, на чомусь – просто приїхав і зупинка. І ти там – біля якогось міста і все. Мало хто знає, наприклад, що у Франції є дюни, як в Африці. Тобто просто йдеш, і там отакі дюни, насипи. Ходиш, як у Сахарі. Автобусом дуже багато проїжджаєш. І бачиш більше реального життя, не туристичного, а реального»

– Яка ваша мрія?

«Щоб настав мир і наша перемога!»

– Що ви не можете терпіти?

«Негативних людей!»

– Що найбільше любите?

«Подорожувати та дізнаватися про щось нове і цікаве»

Детальніше про життя та діяльність дніпровського підприємця дивіться у випуску програми «Український характер».

Підписуйтеся на наш Телеграм-канал і сторінку Відкритого в Фейсбук, щоб першими дізнаватися про найважливіші події Дніпра.