Втрата дитини: психологиня з Дніпра розповіла, як пережити горе

За даними дослідників, на 100 овуляторних циклів народжується тільки 31 дитина. 69 можливих вагітностей втрачається на різних етапах виношування. Як пережити горе тим, хто так і не почув довгоочікуване «мама» від свого малюка – жінкам, яких спіткав викидень?

У пресцентрі Відкритого на це запитання відповідала психологиня Катерина Міллер.

У Великій Британії існує асоціація допомоги жінкам, яких спіткав викидень. Їм надають повноцінну психологічну допомогу та допомагають швидше адаптуватися до нормального життя, після втрати дитини. В Україні сьогодні до цієї проблеми відносяться досить поверхнево, а найчастіше взагалі уникають непрємної теми. «Народиш другого», «це природній відбір», «це ще й не дитина була зовсім, а тільки зародок» — такі слова в свою адресу може почути жінка, яка переживає горе.

«Для будь-якої нормальної жінки, смерть дитини – це велика трагедія. Перші місяці вагітності, перші роки життя або вже 40-50 років. Коли мати втрачає свою дитину, про вік говорити недоречно», — коментує Катерина Міллер.

Втрата омріяного майбутнього – величезний стрес для жінки, який може тривати місяцями. Перша реакція – шок, який може супроводжуватися істерикою або депресією. Психологиня каже, щоб вийти із цього стану, треба дозволити собі пережити горе й прийняти його.

Більшість подружь така трагедія змушує розлучитися. Пари не здатні продовжити і далі будувати сім’ю. Але саме у взаємопідтримці ховається ключ до спасіння. Пережити горе самостійно – погана ідея, яка все одно не увінчається успіхом.

Рідним та друзям краще просто бути поруч і навіть поплакати разом. Вислухайте жінку та скажіть банальні «я завжди поруч», «разом ми впораємося», «ти можеш розраховувати на мою підтримку». А ось заспокоєння – це знецінення перебігу емоційної напруги.

«Ходити – це найголовніша порада, яку, напевно, можна дати. Лежати вдома, затуливши носа в подушку, постійно плакати і не виходити ні з ким на контакт – це дії, які можуть загнати жінку в глибоку депресію. Тому я рекомендую багато-багато гуляти. Можна самій, але краще з друзями чи близькими. І звісно ж краще звернутися по допомогу до кваліфікованого психолога. Спеціаліст допоможе правильно прожити всі стадії горя та швидше добратися до етапу прийняття втрати», — підсумовує Катерина.

ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ НОВОСТИ ДНЕПРА: На Днепропетровщине разоблачили «группу смерти»: дети себя резали и кололи | Відкритий

Подписывайтесь на наш Телеграм-канал и страницу Відкритого в Фейсбук, чтобы первыми узнавать о важных событиях в Днепре.