Який вплив на долю Української Держави мав німецько-радянський договір про дружбу і кордони
Про вплив на долю українського народу німецько-радянського договору про дружбу і кордони у прес-центрі Відкритого розповів Ігор Кочергін — начальник південно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті, голова Дніпропетровської обласної організації Національної спілки краєзнавців України.
Рівно 80 років тому, 1939 року у Москві було підписано німецько-радянський договір про дружбу і кордони. Документ був підписаний нацистською Німеччиною та Радянським союзом. Угода була фактичним продовженням попереднього договору, що називався пакт Молотова-Ріббентропа. Фактично, цими двома документами були розділені сфери впливу цих двох великих держав.
«Ці документи визначили нову конфігурацію у Східній Європі. Польща зникла як держава, а Українська Радянська республіка збільшила свої території. Також свої землі отримала Білорусь. Ця угода показала справжні наміри Німеччини та союзу щодо країн Східної Європи, на думку яких ніхто не зважав», — зазначив Ігор Кочергін.
На питання про те, чи враховувалася думка українського народу та України як держави під час підписання цих договорів, Ігор відповідає тверде ні. Як і думка інших держав, що виявилися поділенні цими документами. Також експерт заявляє, що існування Української Радянської Соціалістичної республіки фактично не означало те, що існує українська державність, адже союзна республіка тоді управлялася з Москви.
«Ще до приходу більшовиків Україна займала майже всі етнічні землі окрім Галичини, Буковини та Закарпаття. Тож ми можемо говорити, що ще задовго до Леніна та Сталіна українські етнічні землі увійшли до української держави це був 1918 рік», — наголосив краєзнавець.
Повне відео прес-конференції можна подивитися нижче:
Теги:
