Яку роль в історії Катеринославщини відіграло російське дворянство

Сьогодні до медіа-центру телеканалу «Відкритий» із цікавою лекцією завітав голова Дніпропетровської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, заступник голови Дніпровського генеалогічного товариства Ігор Кочергін. Тема стосувалась історії російського дворянства в Катеринославській губернії, а також його впливу на розвиток нашого краю. Наші журналісти дізнались про те, хто саме з дворян заслуговує на те, щоб його не забували нащадки.

Як зазначив вчений, дворянство існувало в Російській імперії наприкінці 18-го — на початку 20-го століть.

«Це було здебільшого російське явище, адже українці до моменту знищення Запорозької Січі мали свою політичну еліту — козацьку старшину. На перший погляд, може здатися, що російське дворянство не було провідним явищем в історії нашого регіону і України, проте треба бути об’єктивними. Важко уявити собі будівництво доріг, шкіл і інших закладів, розвиток науки, культури і торгівлі без участі дворян, серед яких було чимало українців, а також німців, сербів, болгар, грузинів і людей інших національностей», — каже Ігор Кочергін.

Він додає, що історія знає чимало випадків, коли імперія, що прийшла на територію іншої країни, асимілює її населення. Однак незважаючи на це, знаходяться люди, які докладають зусилля, щоб зберегти культурну й історичну спадщину свого народу.

«Росіяни активно використовували для цього місцеве населення, в тому числі і колишню козацьку старшину. Ці люди асимілювались і, з одного боку, служили російській державі, а з іншого — зберігали свою приналежність до України. Тобто це подвійний або етнографічний патріотизм. Багато хто з них після революції в Росії пішов воювати до армії УНР, однак більшість воювала у лавах Білої гвардії за відновлення Російської імперії», — коментує краєзнавець.

Серед російських дворян, що відіграли значну роль в історії Катеринославщини (пізніше — Дніпропетровщини) історик згадує прізвища Родзянка, Поля, Яворницького, Ростовцева, Жебуньова, Фабра і інших. Зокрема, Михайло Родзянко був керівником Державної думи Російської імперії 4-го скликання (існувала в 1912—1917 рр.), а Олександр Поль доклав зусиль для економічного розвитку Придніпров’я.

Нагадаємо, Дніпровській набережній виповнилось 85 років.


Читай новости первым! Подписывайся на "Відкритий" в Facebook и Telegram.