Чому дніпрянам дуже важливо підтримувати сов у місті

Про те, як пов’язане зменшення поголів’я крупної рогатої худоби з переселенням сов до міста, а також про те, в яких парках Дніпра живуть сови у прес-центрі Відкритого розповів кандидат біологічних наук, доцент кафедри зоології та екології Дніпровського національного університету ім. О. Гончара Олександр Пономаренко.

За словами кандидата біологічних наук, у нашому місті зустрічається три види сов: вухата сова, хатній сич, а також дуже рідко зустрічається сіра сова. Основним гніздуючим видом є вухата сова. Вона дуже активно  з’являється у місцях, тому що її сюди приводять можливості гніздування та харчування.

«Раніше вони не з’являлись, але сталась така цікава екологічна історія, яка вкотре свідчить про те, що людина тісно пов’язана з природою, і її дії можуть призвести до глобальних змін. Річ у тому, що у нас в області докорінним чином зменшилось поголів’я крупної рогатої худоби. У селах люди мають менше корів, відповідно, все менше є пасовищ, але ж самі пасовища є місцем полювання для воронових птахів, які люблять полювати по коротенькій травичці. Якщо пасовище заростає і трава стає висотою 20-30 сантиметрів, в таких умовах вороновим птахам дуже незручно полювати та вони починають масово переселятись ближче до міста», — розповів доцент кафедри зоології та екології.

Як розповів експерт, в умовах міста ми можемо побачити сороку, галку, сіру ворону, сойку та грака. У Дніпрі представлені всі види воронових.

«Вухата сова сама гнізд не будує, вона гніздується виключно в старих гніздах воронових птахів, та у місті вона стикнулася з тим, що в угіддях миші є, а гніздуватись нема де. Ми неодноразово фіксували на території нашої та інших областей випадки нестандартного гніздування вухатої сови. Наприклад, в торці бетонної конструкції нежилого будинку», — додав спікер.

«Сови не є переносниками хвороб, подібних до пташиного грипу. Взагалі пташиний грип — це хвороба, яка кочує серед водоплаваючих птахів. Від водоплаваючих тварин підчіплюють хворобу домашні гуси та качки, тільки таким чином через рибу це може попасти до людини. Сова не контактує з іншими птахами, вона територіальна. Ту ділянку, на яку поселяється, дуже контролює та не пускає туди навіть інших сов. Полюючи уночі, цей птах не зустрічається з іншими птахами, які більш активні вдень. Вухата сова — це дуже корисний для людини вид птахів, тому що вона практично стовідсотково харчується мишоподібними гризунами. Присутність сов у місті треба тільки вітати», — прокоментував Олександр Пономаренко.

Кандидат біологічних наук зауважив, що популяція вухатої сови навіть в нашому регіоні, який відрізняється дуже складною екологічною ситуацією, досить стабільна. Не можна сказати, що ми маємо критичні втрати цього виду. У нашому місті сови живуть у Севастопольському парку, є місцями у парку Шевченка, Глоби, Гагаріна. Вухата сова має дуже великі виводки від п’яти до шести совенят. Коли пташенята виходять із гнізда, вони дуже рухливі та шумні, а тому у другій половині літа як правило городяни можуть побачити та почути ввечері в якому-небудь сквері шум, гам, пташині крики. Так поводяться молоді совенята.

«У нас в місті багато людей, які люблять собак, котів, підгодовують їх, але чомусь ми дуже не по-доброму ставимось до абсолютно диких тварин, які мають такі ж права на життя, як і ми. На відміну від котів, які були завезені на нашу територію 400-500 років тому, сови мешкали тут 1000000 років назад. Вони так само, як і ми, мають право на цю територію, тож давайте будемо підтримувати їх не менше, ніж котів. Тим більше, коти збільшують свою чисельність більше, ніж люди, а сов, які свою численність не збільшують, люди чомусь обходять увагою. Ми їх не підтримуємо, не захищаємо і дуже часто нищимо. Для того, щоб підтримати сов, треба відновити деревостан у нашому місті. Річ у тому, що воронові не гніздяться на землі, вони гніздяться виключно на великих деревах з гарною кроною. Крім того, наші парки не мають чагарників. Якщо ви подивитись або зайдете у ліс, там є триярусна структура: перші чагарники, другі молоді дерева, а третій ярус — найвищий, формується зі старих дерев, які досягають 20-25 метрів. В такому лісі сова почуває себе добре. В наших парках лише один ярус, верхній. Якщо ми створимо осередок з кущів та повністю проведемо певні лісотехнічної роботи, які дозволять ці парки оновити, то у нас буде більше можливості зустрічатися з совами. Ми могли б, створивши якісні лісові насадження, привабити сюди багато різних птахів, не тільки сову. Якщо ми створимо потужні лісові насадження, там буде співати життя. Чим більша площа лісу, чим складніша структура, тим більше там заселяється птахів, причому нам ніхто не заважає зробити доріжки поставити лавочки, щоб люди могли отримувати задоволення від відпочинку. Якщо ми будемо займатися серйозно цим питанням, будем виділяти кошти в спеціалізовану програму та стратегію розвитку міста, то отримаємо позитивний результат», — підсумував доцент кафедри зоології та екології Дніпровського національного університету ім. О. Гончара Олександр Пономаренко.

Раніше ми розповідали, що у Дніпрі кожні вихідні проходять безкоштовні відкриті тренування на свіжому повітрі